Професійне вигорання викладачів закладів вищої освіти: психологічні чинники, наслідки та шляхи подолання

Abstract

У статті досліджено феномен професійного вигорання викладачів закладів вищої освіти в контексті сучасних суспільних викликів – пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні. Ці фактори суттєво змінили умови освітнього процесу, зумовивши зростання психологічного навантаження, емоційного виснаження, тривожності та втрати стабільності професійного життя. Визначено основні психологічні та організаційні чинники розвитку вигорання, серед яких: перевантаження, хронічний стрес, низький рівень соціальної підтримки, труднощі адаптації до дистанційного й змішаного навчання, емо- ційна нестійкість у період кризових подій. Окрему увагу приділено впливу воєнних реалій – обстрілів, евакуації, вимушеного переміщення викладачів і студентів, що посилили прояви тривожності та професійної дезадаптації. Розкрито наслідки професійного вигорання для викладачів та закладів освіти – емоційне виснаження, байдужість до студентів, зниження ефективності педагогічної діяльності, погіршення якості освітнього процесу. На основі аналізу сучасних наукових досліджень окреслено ефективні шляхи профілактики та подолання вигорання. На індивідуальному рівні – це розвиток психологічної стійкості, саморегуляції, вміння зберігати баланс між роботою й особистим життям. На організаційному рівні – створення підтримувального освітнього середовища, підвищення культури взаємодії, психологічний супровід персоналу. Зроблено висновок, що подолання професійного вигорання можливе лише за умови комплексного підходу, який охоплює індивідуальні, міжособистісні та інституційні стратегії, спрямовані на збереження психічного здоров’я викладачів і забезпечення стійкості освітнього процесу в кризових умовах. The article examines the phenomenon of professional burnout among university lecturers in the context of modern social challenges such as the COVID-19 pandemic and martial law in Ukraine. These factors have significantly transformed the conditions of the educational process, causing increased psychological pressure, emotional exhaustion, anxiety, and instability in professional life. The main psychological and organizational factors contributing to burnout are identified, including overload, chronic stress, lack of social support, difficulties in adapting to remote and hybrid learning, and emotional instability during crisis situations. Particular attention is paid to the impact of war-related realities – shelling, evacuation, forced displacement of teachers and students – which intensified anxiety and professional maladaptation. The consequences of professional burnout for educators and educational institutions are revealed: emotional fatigue, indifference toward students, reduced teaching efficiency, and a decline in the quality of the educational process. Based on the analysis of modern scientific research, the paper outlines effective ways to prevent and overcome burnout. At the individual level, this includes the development of psychological resilience, self-regulation, and the ability to maintain work-life balance. At the organizational level, emphasis is placed on creating a supportive educational environment, improving the culture of interaction, and providing psychological assistance to staff. The article concludes that overcoming professional burnout is possible only through a comprehensive approach combining individual, interpersonal, and institutional strategies aimed at preserving teachers’ mental health and ensuring the sustainability of the educational process under crisis conditions.