Процес мовленнєвої комунікації під час допиту

Abstract

Форми мовленнєвої комунікації в юриспруденції різноманітні. Під формами мовленнєвої юридичної комунікації слід розуміти способи зовнішнього вираження змісту різних видів мовленнєвого спілкування в юридичній практиці. Традиційні форми мовленнєвого спілкування в юриспруденції – це: бесіди, включно з поясненнями та допитами; перемовини; консультації; участь у колегіальному обговоренні; виступи у колегіях та колективах; спільне здійснення будь-яких напрямів видів роботи; неформальні контакти, які полягають у взаємному спостереженні. У професійній діяльності юристів відбуваються ділові бесіди, допити, судові дебати, суперечки тощо. До цього можна додати багато інших форм мовленнєвої комунікації, які набули поширення в сучасний час, це – симпозіум, прес-конференція, брифінг, «круглий стіл» тощо. Кожна з цих форм мовленнєвої юридичної комунікації висуває специфічні вимоги до тих, хто бере в них участь. Водночас є щось спільне, що об’єднує всі ці форми мовленнєвої комунікації, – це прагнення в той чи інший спосіб розв’язати конкретні юридичні проблеми. У своїй сукупності перелічені форми становлять основу професійної діяльності юриста. Одним із провідних методів управління та впливу на співрозмовника у професійній юридичній діяльності є бесіда. Вона широко використовується в юридичній практиці, наприклад: під час допитів свідків і потерпілих, підозрюваних і обвинувачених, у роботі адвокатів із клієнтами, з відвідувачами юридичних консультацій. Тому бесіду ми не розглядаємо як самостійну форму мовленнєвої комунікації в юридичній практиці. Вона є основою кожної з форм. Бесіда – як своєрідна психологічна п’єса, що включає монологи і діалоги, певний набір ролей, що розігруються в рамках конкретного часу. Під правовою бесідою можна розуміти розмову на правову тематику, де обговорюються юридичні питання, права та обов’язки громадян, а також норми права.