Forced surrogacy as a background phenomenon of human trafficking

Abstract

The article examined forced surrogacy as a latent manifestation of human trafficking, which poses a threat to the democratic and legal foundations of society, especially in the context of armed conflicts, which makes the study relevant. The aim of the work was to clarify the legal nature, causes and consequences of forced surrogacy as a form of exploitation and to develop ethical and legal guidelines to prevent this phenomenon. The methodology was based on the application of formal-legal, comparative-legal, problem-oriented, systemic-structural, logical-legal methods and the method of generalisation, which allowed for a comprehensive analysis of normative acts, approaches of different countries and key contradictions in the field of reproductive practices. The study found that forced surrogacy, despite its formal similarity to legal medical services, actually contains signs of exploitation and can be classified as a form of human trafficking under international law. It has been shown that socio-economic instability, imperfect regulation and the lack of effective control over the activities of medical and intermediary structures create a breeding ground for abuse, commercial coercion and violations of women’s rights. International documents and Ukrainian legislation have been analysed, revealing gaps in regulation, including the absence of a clear legal definition, uniform standards for the protection of women and effective mechanisms for state control. Ethical and legal guidelines are proposed to minimise the risks of exploitation by strengthening guarantees of dignity and equality and enhancing international cooperation in combating human trafficking. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of using the recommendations formulated to improve national and international policies in the field of reproductive technologies and the protection of women’s rights. У статті розглянуто примусове сурогатне материнство як латентний прояв торгівлі людьми, що становить загрозу для демократичних та правових засад суспільства, особливо в умовах збройних конфліктів, що зумовлює актуальність дослідження. Метою роботи було з’ясування правової природи, причин і наслідків примусового сурогатного материнства як форми експлуатації та формування етичних і правових орієнтирів для запобігання цьому явищу. Методологія ґрунтувалась на застосуванні формально-юридичного, порівняльно-правового, проблемного, системно-структурного, логіко-юридичного методів та методу узагальнення, що дозволило комплексно проаналізувати нормативні акти, підходи різних країн і ключові суперечності у сфері репродуктивних практик. У ході дослідження встановлено, що примусове сурогатне материнство, попри формальну подібність до легальної медичної послуги, фактично містить ознаки експлуатації та може кваліфікуватися як форма торгівлі людьми відповідно до міжнародного права. Показано, що соціально-економічна нестабільність, недосконалість регулювання та відсутність ефективного контролю за діяльністю медичних і посередницьких структур створюють підґрунтя для зловживань, комерційного примусу та порушення прав жінок. Проаналізовано міжнародні документи та законодавство України, що дало змогу виявити прогалини в регулюванні, серед яких відсутність чіткої правової дефініції, єдиних стандартів захисту жінок і дієвих механізмів державного контролю. Запропоновано етичні та правові орієнтири, спрямовані на мінімізацію ризиків експлуатації через зміцнення гарантій гідності, рівності та посилення міжнародної співпраці у сфері протидії торгівлі людьми. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання сформульованих рекомендацій для вдосконалення національної та міжнародної політики у сфері репродуктивних технологій і захисту прав жінок.