Лексико-семантичні анормативи в мовленні здобувачів вищої освіти

Abstract

Статтю присвячено проблемі дотриманню лексико-семантичних (лексичних) норм сучас- ної української літературної мови в мовленні здобувачів вищої освіти як важливий компонент їх професійної компетенції та культури мовлення. Метою розвідки є виявлення, опис та систематизація лексико-семантичних анормати- вів, з’ясування їх причин в аспекті проблем культури мовлення для організації ефективної роботи щодо їх усунення. У роботі використано описовий метод, методики функційно-семантичного та контек- стуального аналізу. У статті дано визначення понять «культура мови» та «культура мовлення», акценто- вано на відмінностях в їх дефініціях, визначено комунікативні ознаки культури мовлення, роз- крито значення термінів «норма мови», «норма літературної мови», «лексико-семантична норма». З’ясовано, що такі комунікативні ознаки культури мовлення, як точність, правиль- ність, багатство мовлення, чистота, доречність тощо безпосередньо пов’язані з доскона- лим володінням словниковим запасом мови, дотриманням лексико-семантичних норм літе- ратурної мови. На основі спостереження за усним та писемним мовленням студентів виокремлено най- поширеніші лексичні помилки: уживання елементів суржику, росіянізмів, калькованих кон- струкцій, нерозрізнення, сплутування значень слів-паронімів та значень міжмовних омоні- мів, стилістично невиправдане використання плеоназму й тавтології, надмірне вживання іншомовних слів, зокрема англізмів, використання діалектизмів, слів-паразитів, інвективної лексики тощо. Сформульовано об’єктивні та суб’єктивні причини, які зумовлюють лексико-семантич- ні помилки: зближення, інтерференція мов; значний вплив соціокультурного й діалектного оточення мовців на їх рівень мовленнєвої культури; значний масив лексики, який складно засвоїти на належному рівні; неможливість зведення лексичних норм до обмеженої кількос- ті чітко сформульованих правил; рухливість, динамічність лексичного складу; недостатня обізнаність здобувачів вищої освіти з лексичними нормами сучасної української літературної мови, лексичним багатством мови, обмеженість словникового запасу, загальний низький чи недостатній рівень культури мовлення. The article is devoted to the problem of compliance with lexical-semantic (lexical) norms of the modern Ukrainian literary language in the speech of higher education students as an important component of their professional competence and speech culture. The purpose of the work is to identify, describe and systematize lexical and semantic norms, to clarify their causes in the aspect of the problem of speech culture in order to organize effective work on their elimination. The article uses a descriptive method, methods of functional-semantic and contextual analysis. The work defines the concepts of “language culture” and “speech culture”, emphasizes the differences in their definitions, identifies the communicative features of speech culture, and reveals the meaning of the terms “language norm”, “literary language norm”, and “lexico-semantic norm”. It has been found that such communicative features of speech culture as accuracy, correctness, richness of speech, purity, appropriateness, etc. are directly related to perfect mastery of the vocabulary of the language, adherence to the lexical and semantic norms of the literary language. Based on observation of students’ oral and written speech, the most common lexical errors were identified: using of mixed language (surzhyk) elements, Russianisms, copied constructions, indistinguishability and confusion of the meanings of paronymous words and the meanings of interlingual homonyms, stylistically unjustified using of pleonasm and tautology, excessive using of foreign words, in particular Anglicisms, using of dialectisms, parasitic words, invective vocabulary, etc. Objective and subjective reasons that cause lexical and semantic errors are formulated: convergence, interference of languages; significant influence of the sociocultural and dialectal environment of speakers on their level of speech culture; a significant array of vocabulary, which is difficult to master at the proper level; the impossibility of reducing lexical norms to a limited number of clearly formulated rules; mobility, dynamism of the lexical composition; insufficient awareness of students with the lexical norms of the modern Ukrainian literary language, the lexical richness of the language, limited vocabulary, and a general low or insufficient level of speech culture.