Особливості ставлення студентів до використання штучного інтелекту у навчальному процесі: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено проблему ставлення студентів до використання штучного інтелекту в умовах цифрової трансформації вищої освіти. Здійснено теоретичний аналіз феномену ставлення як багатокомпонентного психологічного утворення, що включає когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти. Розкрито психологічні та соціально-педагогічні чинники формування ставлення до інноваційних технологій, проаналізовано переваги, ризики та етичні аспекти інтеграції штучного інтелекту в освітній процес. Проведено емпіричне дослідження з метою виявлення особливостей структури ставлення студентів до використання штучного інтелекту та його взаємозв’язку з рівнем генералізованої тривожності, сприйнятого стресу та копінг-стратегій. Установлено, що ставлення студентів має переважно позитивний когнітивний характер і реальну поведінкову інтеграцію інструментів штучного інтелекту в навчальну діяльність, водночас емоційний компонент характеризується частковою амбівалентністю. Виявлено статистично значущі зв’язки між рівнем тривожності, сприйнятого стресу та емоційним компонентом ставлення, а також позитивні кореляції між проблемно-орієнтованими копінг-стратегіями та когнітивно-поведінковими аспектами використання штучного інтелекту. Обґрунтовано необхідність психологічного супроводу студентів у процесі цифровізації освіти, спрямованого на розвиток цифрової рефлексивності, критичного мислення, емоційної саморегуляції та відповідального використання інструментів штучного інтелекту в навчальному процесі. The qualification paper examines the problem of students’ attitudes toward the use of artificial intelligence in the context of digital transformation of higher education. A theoretical analysis of attitude as a multidimensional psychological construct comprising cognitive, emotional, and behavioral components is presented. Psychological and socio-pedagogical factors influencing the formation of attitudes toward innovative technologies are outlined, as well as the advantages, risks, and ethical aspects of integrating artificial intelligence into the educational process. An empirical study was conducted to identify the structural characteristics of students’ attitudes toward artificial intelligence and their relationship with generalized anxiety, perceived stress, and coping strategies. The findings indicate predominantly positive cognitive perceptions and actual behavioral integration of artificial intelligence tools in academic activities, while the emotional component demonstrates partial ambivalence. Statistically significant correlations were found between anxiety, perceived stress, and the emotional component of attitude, as well as positive associations between problem-focused coping strategies and cognitive-behavioral aspects of artificial intelligence use. The study substantiates the importance of psychological support for students in the context of digitalization, aimed at developing digital reflexivity, critical thinking, emotional self-regulation, and responsible use of artificial intelligence tools in education.