Функції чорного гумору як копінг-стратегії в умовах війни: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У роботі здійснено комплексне теоретико-емпіричне дослідження почуття гумору як фундаментальної якості особистості, що інтегрує когнітивні, емоційні та соціальні компоненти задля підтримання психічного здоров’я та адаптації в умовах війни. Доведено, що в екстремальних ситуаціях гумор трансформується у стратегічний когнітивний ресурс, який дозволяє суб’єкту дистанціюватися від стресорів, демістифікувати страх смерті та відновлювати відчуття контролю над обставинами. Емпірично встановлено складну архітектуру зв’язків між стилями гумору та параметрами стійкості особистості. Виявлено пріоритетність «темних» стилів комічного (сатири, цинізму, насмішки) над «світлими», що пояснюється потребою у радикальному дистанціюванні від травми. Агресивний гумор у контексті війни легітимізує прояви гніву, трансформуючи їх у сарказм, що забезпечує інтелектуальну перевагу над загрозою. З’ясовано розбіжності в адаптаційних механізмах військових та цивільних: для військовослужбовців характерним є поєднання раціонального копінгу з високою інтенсивністю «світлих» стилів (дотепності, іронії) для підтримки боєздатності, тоді як у цивільних переважає емоційно-спрямований копінг та «темні» стилі гумору як засіб запобігання психічному колапсу. Кореляційний аналіз статистично підтвердив роль агресивного гумору як когнітивного буфера, що знижує чутливість до невизначеності та повсякденних стресорів. Доведено, що здатність до іронічного відсторонення від трагічних аспектів буття є маніфестацією незламності духу та ключовим інструментом знаходження сенсу в кризових умовах існування. The paper presents a comprehensive theoretical and empirical study of the sense of humor as a fundamental quality of personality that integrates cognitive, emotional, and social components to maintain mental health and adapt to wartime conditions. It is proven that in extreme situations, humor is transformed into a strategic cognitive resource that allows the subject to distance himself from stressors, demystify the fear of death, and restore a sense of control over circumstances. A complex architecture of relationships between humor styles and personality resilience parameters has been empirically established. The priority of «dark» comic styles (satire, cynicism, mockery) over «light» ones has been revealed, which is explained by the need for radical distancing from trauma. Aggressive humor in the context of war legitimizes manifestations of anger, transforming them into sarcasm, which provides intellectual superiority over the threat. The differences in the adaptation mechanisms of the military and civilians were revealed: for military personnel, a combination of rational coping with a high intensity of «light» styles (wittiness, irony) to maintain combat readiness is characteristic, while for civilians, emotionally-directed coping and «dark» humor styles prevail as a means of preventing mental collapse. Correlation analysis statistically confirmed the role of aggressive humor as a cognitive buffer that reduces sensitivity to uncertainty and everyday stressors. It has been proven that the ability to ironically distance oneself from the tragic aspects of life is a manifestation of the indomitability of the spirit and a key tool for finding meaning in crisis conditions of existence.