Особливості прояву перфекціонізму у науково-педагогічних працівників: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено перфекціонізм як складний багатовимірний психологічний феномен та його роль у професійній діяльності науково-педагогічних працівників. Здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до розуміння перфекціонізму, його структури, видів і функцій, а також розглянуто специфіку його прояву в умовах академічного середовища. Розкрито взаємозв’язок перфекціонізму з психологічним благополуччям особистості та окреслено його амбівалентний характер як ресурсу розвитку і чинника ризику. Проведено емпіричне дослідження з метою визначення рівнів і типів перфекціонізму у науково-педагогічних працівників та виявлення їх взаємозв’язку з показниками суб’єктивного благополуччя. За результатами дослідження встановлено, що більшість респондентів характеризується середнім і високим рівнем перфекціонізму, зокрема соціально приписуваного та самокритичного його типів. Виявлено, що дезадаптивні прояви перфекціонізму супроводжуються зниженням рівня психологічного благополуччя, тоді як адаптивні його форми можуть виступати ресурсом професійної ефективності та самореалізації. Обґрунтовано необхідність оптимізації рівня перфекціонізму як важливого напряму психологічної підтримки науково-педагогічних працівників. Розроблено практичні рекомендації, спрямовані на зниження дезадаптивних проявів перфекціонізму, розвиток навичок саморегуляції, підвищення психологічного благополуччя та профілактику емоційного вигорання. The qualification paper investigates perfectionism as a complex multidimensional psychological phenomenon and its role in the professional activity of academic staff. A theoretical analysis of scientific approaches to the concept of perfectionism, its structure, types, and functions is carried out, along with the specifics of its manifestation in the academic environment. The relationship between perfectionism and psychological well-being is examined, highlighting its ambivalent nature as both a developmental resource and a risk factor. An empirical study was conducted to determine the levels and types of perfectionism among academic staff and to identify their relationship with indicators of subjective well-being. The results show that most respondents demonstrate moderate and high levels of perfectionism, particularly socially prescribed and self-critical types. It was found that maladaptive forms of perfectionism are associated with lower psychological well-being, whereas adaptive forms may serve as a resource for professional effectiveness and self-realization. The necessity of optimizing the level of perfectionism as an important direction of psychological support for academic staff is substantiated. Practical recommendations aimed at reducing maladaptive perfectionism, developing self-regulation skills, enhancing psychological well-being, and preventing emotional burnout are proposed.