Психологічні аспекти естетики нової тілесності у ХХІ ст: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У роботі представлено результати теоретико-емпіричного аналізу трансформації тілесності в умовах сучасної масової культури. Досліджено психологічний зміст «нової тілесності», яка постає як складний соціокультурний проект та динамічний конструкт, що заміщує реальні соматичні відчуття візуальною репрезентацією. Виявлено, що ключовим фактором цього процесу є ідеологія гламуру, яка перетворює тіло на симулякр та інструмент соціального домінування. Емпірично доведено домінування високого рівня незадоволеності тілом серед молоді, що свідчить про глибоку інтеріоризацію медійних стандартів досконалості. Встановлено, що структура Я-концепції респондентів має компенсаторний характер, де зовнішній «фасад» маскує дефіцитарність особистісної та моральної цінності. Гендерний аналіз зафіксував значну вразливість жіночої вибірки до дисморфічної тривоги порівняно з чоловічою. Констатовано стабілізуючу роль сімейного статусу як психологічного буфера проти тотальної самооб’єктивації особистості. Кореляційним аналізом підтверджено деструктивний вплив тілесної фрустрації на цілісність індивідуальної ідентичності. Робота розкриває механізми формування «фасадної ідентичності», де зовнішня привабливість стає формою відчуженого буття. The paper presents the results of a theoretical and empirical analysis of the transformation of corporeality in the conditions of modern mass culture. The psychological content of the «new corporeality», which appears as a complex socio-cultural project and a dynamic construct that replaces real somatic sensations with a visual representation, is investigated. It is revealed that the key factor in this process is the ideology of glamour, which turns the body into a simulacrum and an instrument of social domination. Empirically proven is the dominance of a high level of dissatisfaction with the body among young people, which indicates a deep internalization of media standards of perfection. It is established that the structure of the self-concept of the respondents has a compensatory nature, where the external «facade» masks the deficiency of personal and moral values. Gender analysis recorded a significant vulnerability of the female sample to dysmorphic anxiety compared to the male one. The stabilizing role of family status as a psychological buffer against total self-objectification of the individual is stated. Correlation analysis confirms the destructive influence of bodily frustration on the integrity of individual identity. The work reveals the mechanisms of formation of «facade identity», where external attractiveness becomes a form of alienated existence.