Вивчення професійної іноземної мови здобувачами технічних спеціальностей в умовах цифровізації вищої освіти

Abstract

Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне розкриття лінгводидактичних методів організації автономного вивчення професійної іноземної мови (ESP) здобувачами технічних спеціальностей в умовах інтенсивної цифровізації вищої освіти; визначення складників електронного лінгвосередовища; деталізування процесу самостійної діяльності та окреслення нової ролі викладача як цифрового фасилітатора у процесі вивчення професійної іноземної мови (ESP) здобувачами технічних спеціальностей в умовах цифровізації системи вищої освіти. Актуальність дослідження зумов-лена суперечністю між потребою ринку праці у фахівцях із високим рівнем іншомовної комунікативної компетентності та тенденцією до скорочення аудиторних годин у ЗВО. Для роботи авторами використано комплекс методів, що охоплює аналіз лінгводидактичної літератури, проєктування курсів у LMS Moodle з інтеграцією цифрових технологій, а також упровадження цифрового мовного портфоліо для педагогічного моніторингу. Емпіричний аспект передбачає апробацію розроблених методів самостійної роботи студентів в умовах цифровізації вищого навчального закладу. Отримані основні результати авторського колективу доводять: сучасна технічна освіта вимагає перенесення акценту на автономне навчання, яке трансформується у провідну стратегією опанування мови; визначають склад-ники електронного лінгвосередовища, що інтегрує курси LMS (Learning Management System) Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment), мобільні технології для засвоєння термінології та автентичні мультимедійні ресурси. У роботі деталізовано принципи конструювання самостійної діяльності студентів, серед яких виокремлено професійну контекстуалізацію та інтерактивний самоконтроль. Особливу увагу приділено впровадженню такого інструменту, як цифрове мовне портфоліо, що забезпечує метакогнітивне керування навчальним процесом, стимулює саморефлексію та фіксує динаміку індивідуальних досягнень майбутніх фахівців. Визначено нові функції викладача іноземної мови, який в умовах цифрової трансформації переходить від ролі транслятора знань до позиції цифрового фасилітатора та координатора індивідуальної освітньої траєкторії. Науковою новизною дослі-дження колективу авторів є теоретичне обґрунтування методів автономного навчання ESP через структурування електронного лінгвосередовища та застосування інструментів метакогнітивного керування. Практичним значенням дослідження є розроблення конкретнихлінгводидактичних методів, які дають змогу системно оптимізувати самостійну роботу здобувачів та сформувати стійкі навички самоосвіти. The aim of this article is to provide a theoretical rationale and a practical overview of the linguodidactic methods used to organize the autonomous learning of English for Specific Purposes (ESP) by students of technical majors amidst the rapid digitalization of higher education; to identify the components of the digital linguistic environment, detail the process of independent learning activity, and outline the instructor's new role as a digital facilitator in the ESP learning process for technical students within the context of higher education digitalization. The relevance of this study stems from the contradiction between the labor market's demand for specialists with a high level of foreign language communicative competence and the trend toward reducing inclass instruction hours in higher education institutions. The authors employed a comprehensive set of methods, including an analysis of linguodidactic literature, course design within the Moodle LMS integrating digital technologies, and the implementation of a digital language portfolio for pedagogical monitoring. The empirical component involves piloting the developed methods for students' independent work within the context of the higher education institution's digitalization. The key findings of the research team demonstrate that modern technical education requires shifting the focus to autonomous learning which is evolving into a primary strategy for language acquisition and identify the components of an electronic linguistic environment that integrates LMS (Learning Management System) Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) courses, mobile technologies for mastering terminology, and authentic multimedia resources.The study details the methods for structuring students' independent work, highlighting professional contextualization and interactive self-assessment. Particular attention is paid to the implementation of the digital language portfolio – a tool that enables metacognitive management of the learning process, fosters self-reflection, and tracks the progress of future professionals' individual achievements. The study defines the evolving role of the foreign language instructor, who, amidst digital transformation, shifts from a mere transmitter of knowledge to a digital facilitator and coordinator of individual educational trajectories. The scientific novelty of the research conducted by the team of authors lies in the theoretical substantiation of methods for autonomous ESP learning through the structuring of an electronic linguistic environment and the application of metacognitive management tools. The practical significance of the study lies in the development of specific linguodidactic methods that enable the systematic optimization of students' independent work and the formation of enduring selfeducation skills.