Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1919
Title: Особливості лінгвістики правничого медіа-дискурсу
Other Titles: Linguistics features of legal media discourse
Authors: Сковронська, І.Ю.
Skovronska, I.Yu.
Keywords: риторична майстерність
сталі словосполучення
рекурентний ужиток
правник
правова культура,
комунікативність
адресат
адресант
rhetorical skill
word combinations
recurrent use
lawyer
legal culture
communicativity
addressee
sender
Issue Date: 2015
Publisher: ЛьвДУВС
Series/Report no.: Юридична;3
Abstract: Зауважено, що дискурсивна парадигма дослідження мови становить певний ракурс описання й аналізу останньої, ґрунтується на роботах французьких структуралістів, які приділяли певну увагу риториці, розрізняючи її лінгвокультурні модуси. У такому вимірі риторика стає предметом культурологічного аналізу. Правничий дискурс охоплює прагматичні, етичні, етнічні, соціальні, психолінгвістичні аспекти. Попереджено, що лінгвістика та граматичні особливості дискурсу мають схожі завдання із риторикою, оскільки лінгвістичний і риторичний аналізи мови спираються на позамовні моменти. Rhetoric is related to other sciences, which turned the art of verbal communication in all scientific fields. The closest rhetoric is associated with philosophy and is part of it. Philosophy studies the general laws of human nature, society and shaping the outlook of man; rhetoric studies and describes specific law effective mental-verbal activity, produces rules of verbal communication and promotes holistic moral rules and human ethics. In modern science, there was quite a classification of general and species of eloquence: socio-political, academic, social, judicial, theological and ecclesiastical eloquence (G. Apresyan, M. Kohtyev, L. Pavlov, L Vvedenskaya). L. Hraudina outlined the social, academic and lecture, discussion, polemical, judicial, military, spiritual eloquence. T.Kuznetsova uses the concept of practical and ceremonial eloquence. The researcher does not provide definitions, but contextually «practical rhetoric» means of training, and «smart» – in the sense of a literary genre. Domestic scientist V.Moldovan is talking about rhetoric genres such as socio-political, academic, lectures, legal, social, military, diplomatic, church and theological. G. Sagach highlights the socio-political rhetoric with species and subspecies as political speech, speech rally, parliamentary eloquence. Eloquence is a communicative phenomena, it is subject to the laws of communication. Today there is widespread understanding of public broadcasting as a particular type of discourse. The concept of discourse is often used along and sometimes synonymous with such concepts as communication, certain activities, language and other behaviour. According to R. Warta, rhetoric can be considered as ideology, in this case it appears connotative determinate of totality. In such rhetoric dimension becomes the subject of cultural analysis. Legal discourse includes pragmatic, ethical, ethnic, social, psycholinguistic points. The grammar of discourse has similar problems with rhetoric since linguistic and rhetorical analyzes of the language are based on extra-linguistic aspects.
Description: Сковронська І.Ю. Особливості лінгвістики правничого медіа-дискурсу / І. Ю. Сковронська // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - 2015. - Випуск 3. – С. 343-353.
URI: http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1919
ISSN: 2311-8040
Appears in Collections:Наукові публікації

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
3-2015siyupmd.pdf670,81 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.