Пенітенціарний і постпенітенціарний рецидив

Abstract

У статті аналізуються пенітенціарний та постпенітенціарнний рецидив. Пенітенціарний рецидив за чинним Кримінальним кодексом України виступає ознакою основного (простого) складу злочину. Про те, що відповідальність за відповідний злочин настає при наявності такого рецидиву, можна зробити висновок з диспозиції статті Особливої частини Кримінального кодексу України. Вона повинна містити вказівку, що злочин вчиняється в ході відбування покарання в установі виконання покарання, до якого раніше булозасуджено особу. Як правило, це вказівка на суб’єкта злочину, яким виступає особа в період відбування покарання. Сьогодні вкрай важливо, щоб суспільство усвідомлювало причини та наслідки рецидивної злочинності. Розуміло, а не отримувало викривлену інформацію, бо там де є вакуум офіційної інформації, він заповнюється іншими джерелами. Людину може переконати лише те, що сталося з нею особисто, тобто йдеться насамперед про особу, яка потерпіла від злочину. Важливо, щоб суспільство усвідомлювало цю необхідність – бути підтримкою для таких громадян. І суворі вироки судів мають бути інструментами для втілення цієї мети. Рецидив злочинів відображає ознаку спадковості антисуспільної поведінки, а не просто факт вторинного порушення норм закону. Природою рецидивної злочинності стурбоване кожне суспільство. І кожне по-своєму шукає варіанти попередити її. Тому попередження цього виду злочинності є одним із найважливіших завдань кримінально-правової політики України. Це зумовлено тим, що рецидивна злочинність є одним із найнебезпечніших різновидів злочинних проявів, специфічним блоком у загальній структурі всієї злочинності, яка має свої закономірності і не може бути викорінена найближчим часом. Максимум можливого у боротьбі з нею – зменшення її до певних розмірів, утримання на контрольованому рівні, здійснення ефективного контролю з боку суспільства за її станом та заходами боротьби з нею. Самими лише репресіями (покараннями) пенітенціарний і постпенітенціарний рецидив не перемогти. Є лише один шлях. Активна діяльність держави і доповнює цю діяльність церква, яка надає стимули спонукати рецидивістів до незлочинної (етичної) поведінки в суспільстві. The article analyzes penitentiary and postpenitentiary relapse. Penitentiary recidivism under the current Criminal Code of Ukraine is a sign of the basic (simple) composition of thecrime. The fact that responsibility for the relevant crime comes in the presence of such recidivism can be inferred from the disposition of the article of the Special part of the Criminal Code of Ukraine. It must state that the crime is committed while serving a sentence in a penitentiary to which the person has previously been sentenced. Typically, this is an indication of the subject of the crime committed by the person during the sentence. Today, it is crucial for society to be aware of the causes and consequences of recidivism. Of course, it did not receive any distorted information, because where there is a vacuum of official information, it is filled with other sources. A person can only be persuaded by what has happened to him personally, that is, first of all, a person who has been a victim of a crime. It is important for society to be aware of this need - to be supportive for such citizens. And the harsh judgments of the courts should be the tools to accomplish this. The recurrence of crimes reflects a sign of heredity of antisocial behavior, not simply a fact of secondary violation of the law. The nature of recidivism is a concern for every society. And everyone in their own way is looking for options to warn her. Therefore, preventing this type of crime is one of the most important tasks of Ukraine's criminal justice policy. This is due to the fact that recidivism is one of the most dangerous types of criminal manifestations, a specific unit in the overall structure of all crime, which has its own laws and cannot be eradicated in the near future. The maximum possible to combat it is to reduce it to a certain size, to maintain it at a controlled level, to exercise effective control by society of its condition and measures to combat it. Penal and postpenitentiary relapse alone cannot be overcome by repression (punishment) alone. There is only one way. The activity of the state is complementary to the activity of the church, which provides incentives to induce recidivists to conduct noncriminal (ethical) behavior in society.