Вплив цифрових технологій на трудове право: виклики та завдання

Abstract

У статті досліджено вплив цифрових технологій на трудове право. Глобальні процеси інформатизації визначають специфіку сучасної праці, нових форм її організації і соціально-трудових відносин. Гнучка зайнятість, формування електронної самозайнятості характеризують сучасний ринок праці, на якому інтелектуальна праця визнається основною. У сучасному світі зростає роль інтерактивних платформ, за допомогою яких реалізується онлайн-зайнятість. До найбільш затребуваних цифрових інструментів онлайн-зайнятості належать Uber, Lyft, TaskRabbit, UpWork і Amazon Mechanical Turk. Зазначено, що електронний трудовий договір – це договір, укладений між роботодавцем і дистанційним співробітником не в паперовому, а в електронному вигляді з використанням електронного підпису. Передбачається, що в майбутньому будь-яка людина зможе зайти через портал держпослуг і заповнити трудовий договір. Те саме має зробити і роботодавець. У такому разі достатньо буде заповнити відповідні поля й поставити позначки в потрібному місці. Після завершення процесу документ набуде законної сили. Для цього не потрібен буде електронно-цифровий підпис. Важливо також зауважити, що електронний договір матиме безумовну юридичну силу. Його обов’язковість не можна буде оскаржити в суді. Але покладаючи на працівників обов’язок застосовувати електронний підпис, законодавство має надати їм право отримати (якщо є бажання) завірені копії документів і на паперовому носії. The article covers the impact of digital technology on labour law. Global informatisation processes determine the specificity of modern work, new forms of its organisation and social and labour relations. Flexible employment and the formation of electronic selfemployment characterise the modern labour market, where intellectual work is recognized as the main one. In the modern world, the role of interactive platforms, through which online employment is carried out, is growing. The most popular digital online employment tools include Uber, Lyft, TaskRabbit, UpWork, and Amazon Mechanical Turk. It is indicated that an electronic labour contract is a contract concluded between an employer and a distant employee not in paper but in electronic form using an electronic signature. It is assumed that in the future anyone will be able to enter the public services portal and fill out an employment contract. The employer will do the same. In such a case, it will be enough to fill in the appropriate fields and put the notes in the right place. Upon completing this, the document will enter into force. No electronic digital signature will be required. It is also important to note that the electronic contract will be unconditionally effective. Its obligatoriness cannot be challenged before the court. But, imposing on employees the obligation to use an electronic signature, legislation should provide them with the right to get (where there is a will) certified copies of documents on paper as well. It is emphasized that the dissemination of new technology may reformat labour law: the concept itself, its content, its mechanism, etc. The introduction of electronic record keeping is one of the first and necessary steps to solve problems facing labour law. This is not only an objective need, but also an integral part of the goals and targets of the economy, the development of which is impossible without labour relations. The introduction of digital technology should be positive for everyone: government agencies, employees and employers. It is concluded that legislators should amend the labour code and other legislative acts in order to define at the legislative level such concepts as employment record books, a distant worker, electronic labour contract, electronic signature, electronic service. In addition, it is important to consider the stages of their implementation and practical application.