Спадкування за заповітом в умовах рекодифікації цивільного законодавства України

Abstract

У статті досліджуються питання правового регулювання спадкування за заповітом в умовах новелізації цивільного законодавства. Виходячи зі змісту поняття «заповіт», передбаченого Цивільним кодексом України, виділені його характерні ознаки. У результаті аналізу доктринальних визначень поняття «заповіт» та з огляду на його характерні ознаки запропоновано під заповітом розуміти особисте волевиявлення фізичної особи (подружжя), виражене у формі і в порядку, встановлених законом, що спрямоване на розпорядження майновими правами та обов’язками на випадок своєї смерті. Обґрунтовано положення, що заповіт за своєю юридичною природою належить до односторонніх правочинів, оскільки волевиявлення заповідача не передбачає зустрічного волевиявлення інших осіб за його життя, а породжує правові наслідки у майбутньому, а саме після відкриття спадщини. На підставі проведеного аналізу цивільного законодавства іноземних держав у сфері спадкування за заповітом акцентовано увагу на тому, що поняття заповіту переважно за своїм змістом є подібними. Як правило, держави використовують такі словосполучення для визначення заповіту, як: «розпорядження на випадок смерті», «правочин, спрямований на розпорядження майном на випадок смерті», «волевиявлення щодо розпорядження майном на випадок смерті». У статті звернено увагу на те, що зміст заповіту має відповідати загальним умовам дійсності правочину. У зв’язку із цим запропоновано закріпити норму, в якій передбачити, що загальні умови дійсності правочину поширюються і на питання дійсності заповіту. Особливу увагу приділено проблемам законодавчої регламентації питань, пов’язаних із моментом виникнення права на пред’явлення позову про визнання заповіту недійсним. У статті акцентовано увагу на тому, що невирішеним та дискусійним залишається питання, пов’язане із правовими наслідками недотримання письмової та нотаріальної форми заповіту. Як наслідок, удосконалення законодавства у сфері спадкування за заповітом допоможе вирішити чимало проблем, які виникають як у теорії спадкового права, так і у судовій практиці. The article deals with the issues related to the legal regulation of inheritance by will in the conditions of the innovation of civil law. Basing on the content of the concept of "will" provided by the Civil Code of Ukraine it is determined the main characteristic features of the will. Based on analyses of the doctrinal definitions of the term "will" and taking into account its characteristic features, it is proposed to determine the will as a personal will of an individual (spouse), expressed in the form and manner prescribed by law, aimed at disposing of property rights and obligations in case of death. It is justified the provision that a will by its legal nature refers to unilateral transactions, since the will of the testator does not imply a counter-expression of the will of other persons during his/her lifetime, but generates legal consequences in the future, namely after the opening of the inheritance. In the civil legislation of different states in the field of inheritance by will it is emphasized that the existing concepts of wills are mostly similar in content. As a rule, in the legislation of different states following phrases to define a will are used: "disposition in case of death", "transactions aimed at disposing of property in case of death", "expression of will to dispose of property in case of death". In the article attention is drawn to the fact that the content of the will must meet the general conditions of validity of the leagal action. In this regard, it is proposed to establish a rule, which foresees that the general conditions of validity of the leagal action must be also applied to the validity of the will. Special attention is paid to the problems of legislative regulation of the issues related to the moment when the right to claim for invalidation of the will appears. The article emphasizes that the issue related to the legal consequences of non-compliance with the written and notarized form of the will remains unresolved and debatable. As a result, improving the law in the field of inheritance by will is supposed to help solving many problems that arise, both in the theory of inheritance law and in judicial practice.