Екологізація в системі економічної безпеки держави: дисертація

Abstract

У роботі обґрунтовано актуальність теми в умовах розвитку сучасних трансформаційних та глобалізаційних процесів, сформульовано мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, виділено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. Розглянуто історичні аспекти процесу становлення економічної думки та здійснено теоретичний аналіз основних положень неокласичної економічної теорії. Зроблено відповідні узагальнення стосовно необхідності пошуку способів перетворення екстерналій в інтерналії, тобто інтеграції екологічних витрат в економічні, з метою забезпечення добробуту майбутніх поколінь. Розглянуто теоретичні засади здійснення екологізації в системі економічної безпеки держави. Проаналізовано та розкрито сутність понять: «економічна безпека», «еколого-економічна безпека», «екологічна безпека», «екологізація», «інституційне забезпечення екологізації», «економіко-безпековий інструментарій екологізації», «псевдоекологізація», «деекологізація». З метою поглиблення напрацювань розглянуто теоретичні підходи до визначення поняття «екологізація» та запропоновано методичний підхід до трактування цього поняття в широкому та вузькому розумінні. Відповідно до зазначеного підходу, екологізацію в широкому розумінні трактуємо як: соціально-економічну концепцію, відносини, інструмент, метод, у вузькому розумінні екологізацію трактуємо як діяльність, запропоновано авторські визначення. Виокремлено сфери та рівні прояву екологізації. На основі аналізу цілей і завдань економічної та екологічної систем, зроблено висновок щодо їхньої часткової суперечності. Запропоновано ідентифікувати відповідне явище як конфлікт цілей між екологічними та економічними системами, обґрунтовано доцільність використання зазначеного терміну в безпекознавстві. Екологізацію розглянуто як інструмент подолання згаданого конфлікту цілей, що сприятиме забезпеченню економічної та екологічної безпеки держави. Автором наголошено на необхідності формування сучасної концепції суспільного розвитку з урахуванням екологічних вимог. Проаналізовано теоретичні основи формування ідей екологізації, що були наслідком поєднання основних положень: екологічної економіки, екологічної етики, соціальної екології, екологічної філософії. Здійснено структурно-функціональну характеристику екологізації, виокремлено загальні принципи та функції екологізації. До загальних зачислено такі принципи: законності; формування безпекового середовища; суспільної ефективності; інноваційного підходу; системності заходів; інклюзивності; своєчасності заходів. До функцій екологізації належать: захисна; відновлювальна; просвітницька; інтеграційна; трансформаційна. З’ясовано, що економіко-безпековий інструментарій екологізації – це система економічних заходів та прийомів, які спрямовано на подолання конфлікту цілей між екологічною та економічною системами шляхом попередження, виявлення та усунення екологічних загроз. Сформовано визначення поняття «інституційне забезпечення екологізації» як сукупність основоположних норм та правил, взаємозв’язків і відносин між формальними та неформальними суб’єктами, сукупність організацій, що визначають рамки поведінки суб’єктів господарювання в еколого-економічних системах. Розроблено систему класифікації інституційних одиниць за загальними ознаками і специфічними ознаками на глобальному та національному рівнях. Запропоновано методичний підхід до розрахунку екологічно скоригованого валового продукту (ЕсВП), у межах якого, окрім екологічних податків та витрат на охорону довкілля, з ВВП вилучено широкий перелік екологічних витрат. Розроблено методичний підхід до розрахунку рівня екологізації, який передбачає три складові: сировинну, енергетичну та виробничу, що дало змогу удосконалити механізм виявлення екологічних загроз. У рамках наведеного підходу запропоновано формулу розрахунку рівня екологізації. Обґрунтовано необхідність доповнити систему оцінки екологізації як безпекової діяльності, індикаторами розроблених Комісією зі сталого розвитку ООН. Також для комплексної оцінки процесів екологізації в системі економічної безпеки держави запропоновано застосовувати додаткові показники: ЕсВП, «токсичність» економіки, рівень природного відтворення еколого-економічної системи, індекс людського розвитку (ІЛР), рівень екологізації. Для ідентифікації основних екологічних загроз запропоновано науковометодичний підхід, що ґрунтується на основних положеннях закону ентропії. В межах зазначеного підходу проаналізовано стан довкілля за такими базовими показниками: утворення відходів, викиди забруднювальних речовин, частка відновлюваної енергетики, показники енергоємності та карбоноємності ВВП. Отож сформовано основні екологічні загрози для системи економічної безпеки держави: високий рівень енергоспоживання у розрахунку на одиницю ВВП; низька частка вітрової та сонячної енергетики у структурі енергоспоживання; високий рівень утворення відходів та забруднення. Для вдосконалення стратегічного планування екологізації як безпекової діяльності запропоновано здійснювати стратегічний аналіз з використанням методу SWOT-аналізу. Визначено основні можливі загрози, що можуть становити процеси екологізації для економічної системи в довготривалому періоді та їхній вплив на економічну безпеку держави. Наголошено на важливості надання широких повноважень громадським організаціям та іншим соціальним інститутам як суб’єктам екологізації. Розроблено теоретико-методичний підхід до екологізації як функції економічної безпеки держави з виокремленням її безпекових механізмів та інструментів. Сформульовано прикладний зміст екологізації як цілеспрямованої діяльності, що має на меті усунення екологічних загроз для системи економічної безпеки держави. У рамках зазначеного підходу було сформовано основні види інструментів екологізації, які містять ті чи інші безпекові механізми: попередження, виявлення, усунення та відновлення. Обґрунтовано, що поведінка людини може суттєво впливати на екологічну та економічну системи, залежно від типів екологічного світогляду. Отож визначено основні типи екологічної поведінки: екзистенційний, нігілістичний, екодевіантний, екологічно сумісний та екораціональний; розкрито їх зміст. Доведено, що екологічно сумісний та екораціональний типи екологічної поведінки сприяють попередженню та усуненню екологічних загроз. Запропоновано орієнтувати мотиваційний механізм екологізації на розвиток екологічних потреб людини з метою формування екологічно сумісного та екораціонального типу світогляду для забезпечення економічної безпеки держави. Розроблено механізм екологізації як функції економічної безпеки держави. Завдяки такому механізму здійснюється вплив на населення та господарюючі суб’єкти, що сприяє зменшенню кількості використання сировини та розміщенню відходів, зменшенню розміру забруднення, а отже, покращенню стану довкілля та водночас забезпеченню економічної безпеки держави. На основі результатів виконаного теоретичного аналізу основних концепцій трансформації суспільного розвитку в екологічно безпечний зроблено висновок щодо доцільності впровадження основних ідей концепції антизростання. Також з’ясовано, що сформовані основні екологічні загрози для системи економічної безпеки держави спричиняють підвищення екологоекономічної ентропії, що в довготривалому періоді створює деструктивний вплив на суспільний розвиток. Обґрунтовано, що еколого-економічна ентропія є причиною конфлікту цілей між екологічною та економічною системами, а зниження її рівня – необхідна умова забезпечення економічної безпеки держави. Визначено, що екологізація як безпекова діяльність сприяє зниженню еколого-економічної ентропії та забезпеченню економічної безпеки держави. На основі цього запропоновано безпековий сценарій суспільного розвитку, який ґрунтується на засадах концепції антизростання і закону ентропії та передбачає екологізацію економічної діяльності, що забезпечить найбільший суспільний ефект. Сформовано основні завдання екологізації як функції економічної безпеки держави, що полягають у: зниженні еколого-економічної ентропії; зменшенні забруднення; відновленні довкілля. Наголошено, що ефективна реалізація екологізації значною мірою залежить від розвитку інклюзивних інститутів, впровадження основних ідей екологічного дизайну та біоніки, раціоналізації політики розподілу доходів, духовного та культурного розвитку суспільства. Запропоновано шляхи інтенсифікації екологізації як функції економічної безпеки держави, що передбачають екологізацію законодавства України, застосування економіко-безпекового інструментарію, запровадження енерго- та ресурсоощадного виробництва, впровадження ефективної системи торгівлі викидами, створення Фонду охорони довкілля та створення он-лайн платформи для інформування громадськості стосовно використання коштів зазначеного фонду, запровадження ідей екологічного дизайну; розвиток біоніки. The historical aspects of the process of formation of economic thought are considered and the theoretical analysis of the main provisions of neoclassical economic theory is carried out. Appropriate generalizations have been made regarding the need to find ways to transform externalities into internals that is to integrate environmental costs into economic ones, in order to ensure the well-being of future generations. Theoretical principles of greening in the system of economic security of the state are considered. The essence of the concepts is analyzed and revealed: "economic security", "environmental and economic security", "environmental security", "greening", "institutional support of greening", "economic and security tools of greening", "greenwashing", "de-greening". In order to deepen the work, theoretical approaches to the definition of the concept of "greening" are considered and a methodical approach to the interpretation of this concept in a broad and narrow sense is proposed. According to this approach, greening in the "broad" sense is interpreted as: socio-economic concept, relations, tool, method, in the "narrow" sense, greening is treated as an activity, the author’s definitions are proposed. The spheres and levels of manifestation of greening are singled out. Based on the analysis of the goals and objectives of economic and environmental systems, a conclusion is made about their partial contradiction. It is proposed to identify this phenomenon as a conflict of goals between ecological and economic systems and substantiate the feasibility of using this term in security science. Greening is seen as a tool to overcome this conflict of goals, which will ensure economic and environmental security of the state. The author emphasizes the need to form a modern concept of social development taking into account environmental requirements. Theoretical bases of formation of ideas of greening which were a consequence of a combination of the basic positions: ecological economics, ecological ethics, social ecology, ecological philosophy are analyzed. The structural and functional characteristics of greening are carried out, the general principles and functions of greening are singled out. The following principles are general: legality; formation of a safe environment; social efficiency; innovative approach; systematic measures; inclusiveness; timeliness of measures. The functions of greening include: protective; restorative; educational; integration; transformational. It is established that the economic and security tools of greening is a system of economic measures and techniques aimed at overcoming the conflict of goals between the ecological and economic systems, by preventing, identifying and eliminating environmental threats. The definition of the concept of "institutional support of greening" as a set of basic norms and rules, relationships and relations between formal and informal entities, a set of organizations that determine the framework of behavior of economic entities in environmental and economic systems. A system of classification of institutional units by general features and specific features at the global and national level has been developed. A methodical approach to the calculation of "green" GDP is proposed, within which, in addition to environmental taxes and environmental expenditures, a wide range of environmental expenditures is removed from GDP. A methodical approach to the calculation of the level of greening has been developed, which provides for three components: raw materials, energy and production, which has improved the mechanism for identifying environmental threats. Within the framework of this approach, a formula for calculating the level of greening is proposed. The need to supplement the system of greening assessment as a security activity with indicators of sustainable development, namely the system of indicators of the UN Commission on Sustainable Development, is substantiated. Also for a comprehensive assessment of greening processes in the system of economic security of the state. It is proposed to use additional indicators: "green" GDP, "toxicity" of the economy, the level of natural reproduction of the ecological and economic system, the human development index (HDI), the level of greening. To identify the main environmental threats, the analysis of environmental indicators and ecological and economic efficiency of the economy was carried out according to the following main indicators: waste generation, pollutant emissions, the share of renewable energy, energy and carbon intensity of GDP. Thus, the main environmental threats to the economic security system of the state are formed: high level of energy consumption per unit of GDP; low share of wind and solar energy in the structure of energy consumption; high level of waste generation and pollution. To improve the strategic planning of greening as a safety activity, it is proposed to carry out strategic analysis using the method of SWOT-analysis. The main possible threats that may pose greening processes to the economic system in the long run and their impact on the economic security of the state have been identified. The importance of giving broad powers to public organizations and other social institutions as subjects of greening is emphasized. A theoretical and methodological approach to greening as a function of economic security of the state with the separation of its security mechanisms and tools. The applied content of greening as a purposeful activity aimed at eliminating environmental threats to the system of economic security of the state is formulated. Within the framework of this approach, the main types of greening tools have been formed, which contain certain security mechanisms: prevention, detection, elimination and restoration. It is substantiated that human behavior can significantly affect the ecological and economic system, depending on the types of ecological worldview. Therefore, the main types of ecological behavior are substantiated: existential, nihilistic, ecodeviant, ecologically compatible and ecorational and their content is revealed. It is proved that ecologically compatible and eco-rational types of ecological behavior contribute to the prevention and elimination of ecological threats It is offered to orient the motivational mechanism of greening on development of ecological needs of the person for the purpose of formation of environmentally compatible and environmentally friendly type of world outlook, for maintenance of economic safety of the state. The mechanism of greening as a function of economic security of the state is developed. This mechanism has an impact on the population and businesses to reduce the use of raw materials and waste disposal reduce pollution, which contributes to improving the environment and at the same time ensures the economic security of the state. Based on the results of the theoretical analysis of the basic concepts of transformation of social development into ecologically safe, the conclusion about expediency of introduction of the basic ideas of the concept of degrowth is made. It is also established that the main environmental threats to the system of economic security of the state cause an increase in ecological and economic entropy, which in the long run creates a destructive impact on social development. It is substantiated that ecological and economic entropy is the cause of conflict of goals between ecological and economic systems, and reduction of its level is a necessary condition for ensuring economic security of the state. It is also established that greening as a security activity contributes to the reduction of ecological and economic entropy and ensuring the economic security of the state. Based on this, a security scenario of social development is proposed, which is based on the principles of the concept of degrowth and the law of entropy and provides for the greening of economic activity, which will provide the greatest social effect. The main tasks of greening as a function of economic security of the state are formed, which are: reduction of ecological and economic entropy; pollution reduction; environmental restoration. Ways to intensify greening as a function of economic security of the state, providing greening of Ukrainian legislation, application of economic and security tools, introduction of energy and resource-saving production, introduction of an effective emissions trading system, creation of the Environmental Protection Fund and creation of an online platform for informing the public. funds of the specified fund, introduction of ideas of ecological design; development of bionics.