Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3512
Назва: Кримінальна відповідальність за державну зраду: дисертація
Інші назви: Criminal liability for state treason: thesis
Автори: Кончук, Н.С.
Konchuk, N.S.
Ключові слова: державна зрада
перехід на бік ворога
шпигунство
підривна діяльність
національна безпека
територіальна цілісність та недоторканність
громадянин україни
кримінальна відповідальність
state treason
transition to the side of the enemy
espionage
subversion
national security
territorial integrity and inviolability
citizen of ukraine
criminal liability
Дата публікації: 2019
Видавництво: ЛьвДУВС
Короткий огляд (реферат): Дисертація є першим в Україні комплексним кримінально-правовим дослідженням державної зради, що дало змогу отримати певні науковотеоретичні результати, вагомі і для науки, і для діяльності правозастосовних органів, а також для вдосконалення відповідних положень чинного кримінального законодавства України. На підставі отриманих результатів доведено необхідність диференціювати кримінальну відповідальність за державну зраду з урахуванням виду суб’єкта цього злочину та встановити відповідальність військовослужбовців та службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, у кваліфікованому складі злочину. Констатовано, що кримінальній відповідальності за державну зраду повинні підлягати також особи, які мають громадянство України та приналежність до громадянства іншої держави (інших держав) одночасно. Обґрунтовано, що суб’єкт вчинення державної зради способом переходу на бік ворога може бути лише спеціальноконкретним (якому, крім загальних і спеціальних ознак, на момент вчинення суспільно небезпечного діяння, притаманні додаткові конкретно-визначені ознаки), оскільки перейти з однієї сторони («своєї») на ворожу може той, хто належить до воюючої сторони, є супротивником на війні, у воєнних діях. З’ясовано стан теоретичного дослідження кримінальної відповідальності за державну зраду. Короткий огляд кримінально-правової літератури засвідчив, що кримінальна відповідальність за державну зраду нині ще не достатньо вивчена. Досліджено історію розвитку кримінальної відповідальності за державну зраду в пам’ятках українського кримінального права. Відтак встановлено, що проблема кримінальної відповідальності за державну зраду була актуальною одвіку. Але законодавча регламентація відображає рівень юридичної техніки. Тому відповідна спеціальна норма відображається у законодавстві з часів раннього середньовіччя. Окреслено закономірності у розвитку кримінальноправової регламентації: поява «нових» способів державної зради та їх деталізація; утвердження принципу колективної відповідальності, за яким покаранню підлягали усі члени сім’ї зрадника. Проаналізовано зарубіжний досвід регламентації кримінальної відповідальності за державну зраду. Визначено низку спільних ознак кримінального законодавства зарубіжних держав із КК України (передбачення спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності; відсутність кваліфікуючих ознак державної зради) та відмінних (передбачення у законодавці КК зарубіжних держав діянь, що охоплюються поняттям державної зради, які не вказані у КК України; сувора міра покарання за державну зраду; наявність інших умов звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду). Визначено об’єкт і предмет складу злочину «державна зрада». Констатовано, що злочин, передбачений ст. 111 КК України, враховуючи його безпосередній об’єкт, необхідно віднести до так званих «багатооб’єктних» злочинів, які одночасно заподіюють шкоду декільком групам суспільних відносин, які є альтернативними та цілком самостійними об’єктами відповідного складу злочину. Предметом складу злочину «державна зрада» є відомості, що становлять державну таємницю, які чітко визначені у сферах, в яких вона може існувати (у сфері оборони; економіки, науки і техніки; зовнішніх відносин, у сфері державної безпеки й охорони правопорядку). Відтак, якщо громадянин України, який передав іноземній державі, іноземній організації чи їхнім представникам інформацію, яка не відповідає будь-якій із ознак державної таємниці, то такі дії не підлягають кримінальній відповідальності за державну зраду, вчинену способом шпигунства. Проаналізовано особливості об’єктивної сторони складу злочину «державна зрада». Він описаний як формальний склад злочину, що свідчить про те, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є лише суспільно небезпечне діяння. Констатовано, що перехід на бік ворога та шпигунство можуть бути вчинені і шляхом дії, і бездіяльності; і за попередньою пропозицією представника іноземної держави, і з власної ініціативи громадянина України. Державна зрада, вчинена способом надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, вчиняється шляхом як активних, так і пасивних дій. Встановлено, що суб’єкт державної зради є спеціальним. Державну зраду може вчинити фактично кожна особа, котра наділена загальними (фізична, осудна чи обмежено осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку) та спеціальною (наявність громадянства України) ознаками суб’єкта складу злочину, – від Президента України до пересічної людини. Наявність громадянства іншої держави не означає, що особа автоматично втрачає громадянство України, оскільки існує відповідна процедура припинення громадянства України. Однак норми про втрату громадянства складно застосовувати на практиці, зважаючи на відсутність механізму підтвердження отримання іноземного громадянства, оскільки часто трапляються випадки, коли інша держава не визнає за обов’язок повідомляти Україну про надання свого громадянства тій чи іншій особі. Встановлено особливості суб’єктивної сторони складу злочину «державна зрада». Зокрема, констатовано, що державна зрада вчиняється виключно з прямим умислом, оскільки відповідний злочин описаний як такий, що має формальний склад. Прямий умисел також випливає з його мети – спричинити шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Визначено групи суміжних складів злочинів (ст.ст. 114, 231, 232, 232-1, 328, 330, 422, 427, 429, 430, 431 КК України) зі злочином «державна зрада», а також наведено їхні спільні й, головне, розмежувальні ознаки. Ключовою розмежувальною ознакою слід визнавати мету вчинення державної зради, зокрема спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Проаналізовано особливості призначення покарання за державну зраду. Встановлено, що щодо осіб, які вчинили державну зраду, можуть застосовуватися такі форми кримінальної відповідальності, як осуд з призначенням та виконанням (відбуванням) покарання, а також осуд з умовним невиконанням (звільненням від відбування) покарання. Водночас кримінальна відповідальність у формі осуду без призначення покарання не може застосовуватись, оскільки це суперечитиме положенням чинного кримінального процесуального законодавства, відповідно до якого у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначається покарання, призначене за кожним із обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом. Визначено передумови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або збройного конфлікту, що має вияв у наданні згоди на таке співробітництво; готування до шпигунства (отримання злочинного завдання і надання згоди на його виконання) та готування до надання допомоги іноземній державі, іноземній організації чи їхнім представникам у проведенні підривної діяльності проти України (отримання злочинного завдання і надання згоди на його виконання), за умови, що ці діяння були вчинені за попереднім завданням іноземної держави. Запропоновано передбачити звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду у таких випадках: 1) якщо громадянин України чи особа, яка має громадянство України та приналежність до громадянства іншої держави (інших держав) одночасно, припинили вчинення дій (бездіяльності), спрямованих на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, хоча можливість доведення злочину до кінця існувала; 2) не завдано шкоди національній безпеці України; 3) добровільно повідомлено органи державної влади про вчинене. The thesis is the first comprehensive criminal-law investigation of treason in Ukraine. As a result of the work, certain scientific and theoretical results were obtained which are important not only for science but also for the activity of law enforcement bodies as well as for improving the provisions of the current criminal legislation of Ukraine in this part. On the basis of the results obtained during the research, the necessity to differentiate the criminal liability for the treason, taking into account the type of the subject of the crime, and establish the responsibility of the servicemen and officials who occupy a particularly responsible position, in the qualified composition of the crime, has been proved. It was stated that persons who have the citizenship of Ukraine and at the same time have belonging to another state (other states) should also be subject to criminal liability for state treason. It is substantiated that the subject of the commission of a state treason, the way of passing to the side of the enemy, can only be a special-concrete one (which, in addition to general and special features, at the time of the commission of a socially dangerous act, has additional specific, definite features), since the transition from one side («Its») to the enemy, one who belongs to the belligerent side, is an opponent in the war, in hostilities. The state of theoretical study of the issue of criminal responsibility for state treason was conducted. A brief review of criminal literature has given an opportunity to conclude that the issue of criminal responsibility for state treason is one of those who have not been properly resolved. The history of the development of criminal responsibility for state treason in the monuments of Ukrainian criminal law is researched. The problem of criminal responsibility for state treason was relevant forever. But the legislative framework reflects the level of legal technology. Therefore, the relevant special rule is reflected in the legislation since the early Middle Ages. The following regularities in the development of criminal-legal regulation are revealed: the appearance of «new» methods of treason and their greater detail; assertion of the principle of collective responsibility in accordance with which all family members of the traitor should be punished. The foreign experience of the regulation of criminal responsibility for state treason has been analyzed. A number of common features of the criminal law of foreign countries from the Criminal Code of Ukraine (foreseeing a special type of exemption from criminal liability, lack of qualifying attributes of state treason) and various (foreseeing in the legislator of the Criminal Code of foreign states the acts covered by the concepts of state treason which are not specified in the Criminal Code of Ukraine; strict punishment for state treason; availability of other conditions for exemption from criminal liability for state treason). The object of the crime «State treason» is determined. It is stated that the crime provided for in art. 111 of the Criminal Code of Ukraine, taking into account its direct object, should be attributed to so-called «multi-objective» crimes, which at the same time cause damage to several groups of social relations, which are alternative and completely independent objects of the corresponding crime. The state of treason is the subject of the crime of state treason, which is clearly defined in the areas in which it can exist (in the field of defense, economy, science and technology, external relations, in the field of state security and law and order). Accordingly, if a citizen of Ukraine, who has provided information to a foreign state, a foreign organization or their representatives that does not correspond to any of the signs of state secrets, is not subject to criminal liability for state treason committed in a way of espionage. The peculiarities of the objective side of the crime «State treason» are analyzed. It is described as a formal crime, indicating that the obligatory indication of the objective side is only a socially dangerous act. It was stated that the transition to the enemy's side and espionage can be committed both by action and inaction; on the basis of a previous proposal by a representative of a foreign state, and on his own initiative, a citizen of Ukraine. State treason committed in a way to assist a foreign state, a foreign organization or their representatives in carrying out subversive activities against Ukraine, is committed both through active and passive actions. It is established that the subject of treason is special. In fact, every person who has a general (physical, convicted or limited convicted person under the age of sixteen) and a special (presence of citizenship of Ukraine) of a crime subject, starting from the President of Ukraine and ending with ordinary residents, can actually commit treason. The presence of the citizenship of another state does not mean that a person automatically loses Ukrainian citizenship, as there is an appropriate procedure for termination of citizenship of Ukraine. However, the rules on the loss of citizenship are difficult to apply in practice, in the absence of a mechanism for confirming the receipt of foreign citizenship, since there are often cases where another state does not recognize its obligation to inform Ukraine of granting its citizenship to one or another person. The peculiarities of the subjective part of the crime «State treason», committed solely with direct intent, are investigated, since the corresponding crime is described as having a formal composition. Direct intent is also followed from its purpose – to cause damage to sovereignty, territorial integrity and inviolability, defense capability, state, economic or informational security of Ukraine. Groups of adjacent syllables of crimes are identified (Article 114, Article 231, Article 232, Article 222-1, Article 338, Art.330, Art. 422, Art.427, Art.429 Art.430 Art.431 of the CC of Ukraine) with the crime of treason as well as their general and, most importantly, demarcation features. A key distinguishing feature should be the purpose of committing state betrayal, and in particular, causing damage to sovereignty, territorial integrity and inviolability, defense capability, state, economic or informational security of Ukraine. Peculiarities of punishment for state treason are analyzed. It has been established that, in relation to persons who committed treason, there may be forms of criminal liability in the form of condemnation with the appointment and execution (serving) of the punishment, as well as the condemnation of conditional non-execution (release from serving) of the punishment. Regarding criminal liability in the form of a condemnation without a punishment, it can not be applied as it would be contrary to the provisions of the current criminal procedural law, in accordance with which, in the operative part of the sentence, if the person is found guilty, the punishment imposed on each of the charges is indicated, which has been certified by the court, and the final measure of punishment chosen by the court. The preconditions for the release from criminal responsibility for state betrayal are defined: the transition to the enemy's side in conditions of martial law or armed conflict is expressed in giving consent to such cooperation; preparation for espionage (receiving a criminal assignment and giving consent to its execution) as well as preparation to render assistance to a foreign state, foreign organization or their representatives in conducting subversive activities against Ukraine (receiving a criminal offense and granting consent to its execution), provided that these acts were committed on the basis of a preliminary task of a foreign state. A release from criminal liability for treason against the state is proposed to be provided in the following cases: 1) if a citizen of Ukraine or a person having simultaneously the citizenship of Ukraine and the citizenship of another state (other states), have ceased the commission of actions (omission to act) aimed at harming the sovereignty, territorial integrity and inviolability, defense capability, state, economic or information security of Ukraine, although the possibility of the crime consummation existed; 2) the national security of Ukraine is not harmed; 3) the state authorities are voluntarily informed of the committed crime.
Опис: Кончук Н. С. Кримінальна відповідальність за державну зраду: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Кончук Наталія Сергіївна. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, 2019. - 218 с.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3512
Розташовується у зібраннях:Дисертації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
konchuk_d.pdf2,42 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.