Удосконалення фізичної підготовки засобами спортивної боротьби учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою: дисертація

Abstract

Професіоналізм військовослужбовця вимагає різностороннього особистісного розвитку вже починаючи з рівня середньої освіти. При цьому важливим компонентом в структурі майстерності майбутнього захисника Вітчизни є рівень його фізичної підготовленості. Сьогодні у ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою простежується необхідність оновлення матеріалу з предмету «фізична культура» у напрямку пошуку нових видів спортивної діяльності, які б з одного боку були спрямовані на формування необхідних навиків майбутнього військовослужбовця, а з іншого – розвивали важливі для цієї професії фізичні якості. Мета дослідження – підвищити рівень фізичної підготовленості учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою з використанням засобів боротьби. В останні роки активізувалися дослідження пов’язані із виявленням ефективності впливу засобів окремих видів спорту на рівень розвитку учнів в закладах середньої освіти, зокрема на уроках фізичною культурою. Більшість з них мали позитивний результат. Водночас сьогодні залишається актуальним пошук тих різновидів рухової діяльності і видів спорту, які б були ефективними для удосконалення фізичної підготовленості учнів спеціалізованих військових закладів середньої освіти. У цьому контексті, аналізуючи арсенал спортивної боротьби та фізичні якості, які є профільними для розвитку борця (швикісно-силові, силові, координаційні тощо), доцільним може виявитися використання саме її засобів в межах уроків фізичною культурою для підвищення рівня фізичної підготовленості учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науковометодичної літератури та емпіричних матеріалів наукового дослідження (вивчення стану розробленості проблеми фізичного виховання в ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою); соціологічні методи, анкетування (вивчення ставлення учнів ліцеїв із посиленою військовофізичною підготовкою до використання засобів боротьби різного методичного спрямування); педагогічне спостереження (з’ясування за даними антропометрії, методу індексів, функціональних проб, тестування фізичної підготовленості, психофізіологічних можливостей та спеціальної підготовленості з боротьби показників учнів ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою); педагогічний експеримент (визначення ефективності використання засобів боротьби у програмі з фізичної культури учнів ліцею з посиленою військовофізичною підготовкою); методи статистичного опрацювання (робота з емпіричними результатами на різних етапах дослідження). Основне дослідження в роботі базується на розробці та перевірці ефективності програми з фізичної культури для учнів ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою на основі акцентованого застосування засобів боротьби. Передумовами для її розробки стали показники фізичного розвитку, функціональних можливостей, фізичної підготовленості та психофізіологічних можливостей учнів 10-х класів (n=119), рівень яких виявився достатньо низьким. Отримані в ході педагогічного спостереження показники були орієнтиром для підбору обсягів та інтенсивності навантажень в авторській програмі. Для побудови змістової її частини враховувалися результати факторного аналізу фізичної підготовленості досліджуваних, де найбільшу питому частку отримали наступні: «силовий» (32,0%), «антропометричний» (18,1%), «витривалості» (11,6%) та «швидкісно-силовий» (8,0%). Для дослідження сформовано дві групи – контрольну (КГ, n=25) та експериментальну (ЕГ, n=24). Учні КГ на уроках фізичною культурою впродовж навчального року працювали за традиційною програмою, яка базувалася на варіативних модулях («Легка атлетика», «Гімнастика», «Спортивні ігри» тощо). Водночас учні ЕГ працювали згідно авторської програми з фізичної культури із акцентованим застосуванням засобів боротьби. Вона не виходила за межі структурних вимог діючої програми з фізичної культури у ліцеях такого типу, зміненим було лише 30% її змістовного наповнення. У Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут згідно нормативних вимог проводиться п’ять уроків фізичної культури на тиждень, ми пропонували учням кожне друге заняття займатися за авторською програмою з акцентом на використання засобів боротьби. Тобто в кожному непарному тижні з ними проводилося три таких уроки, а в кожному парному – два. На інших уроках учні експериментальної групи працювали в межах традиційної програми з фізичної культури. При цьому, зважаючи на профільні для боротьби як виду спорту фізичні якості, а саме: силові, швидкісно-силові та координаційні, більшість засобів підготовки в межах експериментальної частини програми були спрямовані на їхній розвиток (30% уроків фізичною культурою, 28 занять). Водночас в тій частині програми, яка фактично не відрізнялася змістовно від традиційної (70% уроків фізичною культурою, 52 заняття) учні виконували навантаження пов’язані здебільшого з розвитком різних проявів витривалості (28 занять) та швидкісних якостей і гнучкості (24 заняття). Розвиток цих фізичних якостей відбувався із застосуванням засобів легкої атлетики, гімнастики, спортивних ігор, рукопашного бою тощо. Такий розподіл часу на розвиток фізичних якостей значною мірою зумовлений специфікою військової діяльності. Наше дослідження тривало упродовж навчального року (два семестри по 80 год.), які дещо відрізнялися за змістовним наповненням в межах розробленої експериментальної програми. У першому семестрі 70% часу відведеного для занять боротьбою, приділялося виконанню вправ переважно силового та швидкісно-силового характеру в межах методів суворо регламентованої вправи (інтервальний, безперервний, комбінований) і лише 30% часу учні працювали в ігровому і змагальному режимах (ігри, спаринги тощо). По завершенні цього етапу було проведено оцінку фізичного розвитку й підготовленості досліджуваних та їх анкетування (пропонувалося оцінити ефективність нововведених занять). У відповідності до отриманих результатів спрямованість підготовки в межах експериментальної частини уроків фізичною культурою у другому семестрі було скориговано. Так, в цьому періоді 70% часу учні переважно працювали в ігровому та змагальному режимах і 30% часу – в межах методів суворо регламентованої вправи. Керуючись принципом поступовості ми на початкових етапах пропонували учням виконувати відносно нескладні в координаційному відношенні вправи з незначним обсягом та інтенсивністю в межах 50–60%. З ростом рівня фізичної підготовленості та освоєнням базових технічних вмінь з прийомів боротьби, ми пропонували учням вже складніші вправи зі зростаючим обсягом та інтенсивністю (до 80-90% від максимальної). У межах педагогічного експерименту вихідний рівень учнів ЕГ та КГ згідно показників функціональної та фізичної підготовленості, психофізіологічних можливостей не мав суттєвих достовірних розбіжностей. Обговорюючи ефективність використання програми з фізичної культури на основі засобів боротьби (силового спрямування) можна стверджувати, що на першому етапі педагогічного експерименту спостерігалися позитивні зміни щодо різних сторін розвитку та підготовленості учнів досліджуваних груп. Значення сумарного зростання за показниками функціональних проб упродовж зазначеного періоду, вказало на більш виражений ефект експериментальної програми фізичної культури над традиційною (10,7% і 6,1 відповідно). За індексами підготовленості (швидкісний, швидкісно-силовий, силовий, індекс витривалості) по завершенні цього етапу педагогічного експерименту також мали вищий середній сумарний показник зростання учні ЕГ (3,5%) порівняно з аналогічним показником досліджуваних КГ (1,7%). Підтвердилися отримані результати і статистично як в одній так і в другій групі (р≤0,05–0,001). Щодо психофізіологічних показників, то впродовж першого семестру їх сумарне середнє зростання в досліджуваних ЕГ склало 5,2%, тоді як в КГ учнів вони зросли на 3,9%. Рівень спеціальної підготовленості згідно борцівських тестів визначався лише в учасників ЕГ і на час завершення першого етапу педагогічного експерименту згідно середніх сумарних змін зріс на 6,5% порівняно з вихідним. Проте ці показники суттєво поступалися спеціалізованим даним щодо спортсменів-борців такого ж віку. За результатами другого семестру вдалося зафіксувати, що позитивні зміни також мають місце у різних сторонах розвитку та підготовленості учасників досліджуваних груп. Середнє сумарне зростання за функціональними пробами в учасників ЕГ становив 5,7%, а в учнів КГ – лише 2,0%, а більшість змін в обох групах мали достовірний характер (р≤0,05–0,001). Дещо меншими порівняно з першим семестром проте все ж вагомими були зміни фізичної підготовленості учасників педагогічного експерименту. Так, в учнів ЕГ загальне середнє сумарне зростання її рівня склало 24,5%, а в досліджуваних КГ – лише 8,9%. За індексами фізичної підготовленості результати також зросли в обох групах. В ЕГ сумарне середнє зростання показників індексів становило 4,1%, тоді як в КГ – 1,6% (р≤0,05–0,001), окрім показників швидкісного індексу КГ та індексу витривалості в ЕГ (р>0,05). Схожі тенденції спостерігаються для психофізіологічних показників учасників педагогічного експерименту. Значення середніх сумарних їх змін для учасників ЕГ склало на цьому етапі вже 8,7%, а для КГ – 4,5%. При цьому у 5 показниках з 8 в учасників ЕГ і лише у 2-ох показниках досліджуваних КГ результат був об’єктивно достовірним. В учасників ЕГ, закономірно, відбулися позитивні зміни і у рівні спеціальної підготовленості, де середній сумарний приріст становив 5,1%.7 Загалом аналіз сумарних середніх змін засвідчив, що порівняно більш ефективною упродовж проведеного педагогічного експерименту виявилася запропонована експериментальна програма з фізичної культури. Загальне сумарне зростання усередниних даних груп показників, які використовувалися у дослідженні в учасників ЕГ склало 94,0%, а в учасників КГ – 53,3%. Наукова новизна роботи полягає у тому що уперше обґрунтовано ефективність застосування засобів боротьби у фізичному вихованні учнів ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, що сприяє достовірно більш вираженому зростанню показників їхнього фізичного розвитку, функціональних і психофізіологічних можливостей та фізичної підготовленості; обґрунтовано структуру та зміст програм із фізичної культури із використання засобів боротьби різного методичного змісту, що поєднують у собі загальноприйняті засоби розвитку фізичних якостей (70% від загального часу уроків фізичною культурою) та засоби спортивної боротьби (30% від загального часу уроків фізичною культурою). Перша програма мала акцент на розвитку силових і швидкісно-силових якостей і методі суворо регламентованої вправи, другу спрямовано на розвиток координаційних здібностей і методи ігрової та змагальної вправи. В роботі удосконалено відомості щодо структури та змісту фізичної підготовленості учнів ліцеїв із посиленою військовофізичною підготовкою та її динаміки упродовж навчального року; інформацію про фізичний розвиток та психофізіологічні можливості учнів ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою віком 15-16 років. Подальшого розвитку набули відомості щодо ставлення учнів ліцеїв із посиленою військовофізичною підготовкою до змісту програми з фізичної культури на основі використання засобів із різних видів спорту та методів їхньої реалізації; підходи до реалізації якісного навчально-виховного процесу з фізичного виховання в ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою для становлення професійно-прикладних навичок майбутнього фахівця; відомості про ефективність традиційної структури та змісту програми з фізичної культури учнів ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні програм проведення урочних форм занять із застосуванням засобів спортивної боротьби для учнів, які навчаються у військових ліцеях. Результати дослідження можуть бути використані під час проведення обов’язкових та позакласних занять із фізичної культури з хлопцями старшого шкільного віку, а також для підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури ліцеїв та створення нових навчальних програм і посібників для підготовки фахівців із фізичного виховання. Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут (м. Львів), Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені І. Г. Харитоненка (м. Суми), Професійно-педагогічного коледжу Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (м. Глухів), Закарпатського обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою (м. Мукачево), Криворізького коледжу Національного авіаційного університету (м. Кривий Ріг), що підтверджено відповідними актами впровадження. The professionalism of a military man requires versatile personal development already starting from the level of secondary education. An important component in9 the skill structure of the future defender of the Fatherland is the level of his physical preparedness. Today in lyceums with enhanced military and physical preparation there is a need to update the material on the subject of "physical culture" in the direction of finding new sports activities that on the one hand would be aimed at formation the necessary skills of future military man and on the other - develop important physical qualities for this profession. The purpose of the study was to increase the level of physical preparedness of students’ lyceum with enhanced military and physical preparation with wrestling means use. In the last few years, have been intensified researches associated with detection of effectiveness of the impact of certain sports on the level of pupils’ development in secondary education institutions, in particular in physical education lessons. Most of them had a positive result. At the same time, today it remains relevant to find those types of physical activity and sports that would be effective for improvement of physical preparedness of pupils of specialized military institutions of secondary education. In this context, analyzing the wrestling arsenal means and physical qualities that are relevant to the development of the wrestler (speed, strength, coordination, etc.), it may be appropriate to use its means in physical education lessons to increase the level of physical preparedness of pupils from lyceum with enhanced military and physical preparation. Research methods: theoretical analysis and generalization of scientific and methodical data and empirical materials of scientific research (study of the development level of problem physical education in lyceums with enhanced military and physical preparation); sociological methods, questionnaires (study of the attitude of pupils lyceum with enhanced military and physical preparation to use the wrestling means of different methodological direction); pedagogical observation (finding out indicators of pupils lyceum with enhanced military and physical preparation according to data of anthropometry, index method, functional tests, testing of10 physical and psychophysiological preparedness and special preparedness in the wrestling); pedagogical experiment (determining the effectiveness of the wrestling means use in the program of physical culture of pupils lyceum with enhanced military and physical preparation); methods of statistical processing (processing of empirical results at different stages of the study). The main research in this work is based on the development and testing of the effectiveness program of physical culture for of pupils from lyceum with enhanced military and physical preparation with accent use of wrestling means. Prerequisites for its development were indicators of physical development, functionality, physical and psychophysiological preparedness of 10th class pupils (n=119), the level of which was quite low. The indicators obtained during the pedagogical observation were the basis for the selection of loads volumes and intensity in the author's program. To construct its content, the results of physical preparedness factor analysis of the studied pupils were taken into account. The largest share was received by the following: "strength" (32.0%), "anthropometric" (18.1%), "endurance" (11.6%) and "speed and strength" (8.0%). Two groups were formed for the study: control (CG, n = 25) and experimental (EG, n = 24). CG pupils in physical education lessons during the school year worked on the traditional program, which was based on variable modules ("Track-and-field athletic", "Gymnastic", "Sports Games", etc.). At the same time, EG students worked according to the author's physical culture program with an emphasis on the use of wrestling means. It did not go beyond the structural requirements of the current physical culture program in lyceums of this type, only 30% of its content was changed. According to the regulatory requirements, at the lyceum with enhanced military and physical preparation named after Heroes of Kruty conducts five physical education lessons per week. We offer pupils every second lesson training by the author's program with an emphasis on the wrestling means use. That is, in one week with them were held three such lessons, and in the next – two such lessons. In other lessons, pupils in the experimental group worked within a traditional physical11 education program. At the same time, taking into account the physical qualities relevant to wrestling as a sport (strength, speed- strength and coordination), most of the training means within the experimental part of the program were aimed at their development (30% of physical education lessons, 28 classes). At the same time, in the part of the program that did not actually differ in content from the traditional one (70% of physical education lessons, 52 lessons), pupils performed loads related mostly with development of various manifestations of endurance (28 lessons) and speed and flexibility (24 lessons). The development of these physical qualities took place with the use of athletics, gymnastics, sports games, hand-to-hand combat and more. This distribution of time for the development of physical qualities is largely due to the specifics of military activity. Our study lasted during the academic year (two semesters for 80 hours), which differed in content within the developed experimental program. In the first semester, 70% of the time allotted for wrestling training was devoted to exercises of mainly strength and speed- strength nature within the methods of strictly regulated exercise (interval, continuous, combined) and only 30% of the time pupils worked in game and competitive regimes (games, sparring etc.). An assessment of the physical development and preparedness of the studied pupils and their questionnaires (it was proposed to assess the effectiveness of the newly introduced lessons) were conducted at the end of this stage. In accordance with the obtained results, the orientation of preparation within the experimental part of physical culture lessons in the second semester was adjusted. Thus, in this period, 70% of the time pupils mostly worked in game and competitive regimes and 30% of the time - within the methods of strictly regulated exercise. Guided by the principle of gradualness, at the initial stages we offered pupils to perform relatively simple in coordination terms exercises with a small amount and intensity in the range of 50-60% of individual maximum. With the growth of the physical preparedness level and learning of basic technical skills in wrestling actions, we offered pupils to do more difficult exercises with larger volume and intensity (up to 80-90% of the maximum). Within the pedagogical experiment, the initial level of EG and CG pupils according to the indicators of physical development, functional, physical and psychophysiological preparedness did not have significant differences. Discussing the effectiveness of the use of physical education program on the basis of wrestling means (strength direction), it can be argued that at the first stage of the pedagogical experiment there were positive changes in various aspects of development and preparedness of studied groups pupils. The total increase in the indicators of functional tests during this period indicated a more pronounced effect of the experimental program of physical culture over the traditional (10.7% and 6.1, respectively). According to the preparedness indices (speed, speed and strength, strength, endurance indices) at the end of this stage of the pedagogical experiment also had a higher average total growth rate EG pupils (3.5%) compared to the same indicator of CG pupils (1.7%). The obtained results were confirmed statistically in both groups (p≤0.05–0.001). Regarding psychophysiological indicators, during the first semester the total averages of these increase in the studied EG was 5.2%, while in the CG of pupils this increased was 3.9%. The level of special preparedness according to wrestling tests was determined only in EG participants and at the time of first stage of the pedagogical experiment completion according to the average total changes increased by 6.5% compared to the initial. However, these indicators were significantly lower than the specialized data on wrestlers of the same age. According to the results of the second semester, it was noted that positive changes also take place in various aspects of development and preparedness of participants in the studied groups. The average total increase in functional tests in EG participants was 5.7%, and in CG pupils – only 2.0%, and most of the changes in both groups were significant (p≤0.05-0.001). However, changes in the physical preparedness of the pedagogical experiment participants were somewhat smaller compared to the first semester. Thus, in EG pupils the total average increase of its level was 24.5%, and in the studied of CG – only 8.9%. According to the13 preparedness indices, the results also increased in both groups. In EG, the total average increase in index indicators was 4.1%, while in CG – 1.6% (p≤0.05–0.001), except for indicators of CG speed index and endurance index in EG (p> 0.05). Similar tendencies are observed for psychophysiological indicators of pedagogical experiment participants. At this stage, the average total increase for EG participants was already 8.7%, and for CG – 4.5%. At the same time, in 5 indicators out of 8 in EG participants and only in 2 indicators of the studied CG, the result was objectively reliable. The participants of the EG, naturally, had positive changes in the level of special preparedness, where the average total increase was 5.1%. In general, the analysis of the total average changes showed that the proposed physical culture experimental program was relatively more effective during the pedagogical experiment. The total increase in the average data of the indicators groups used in the study in the studied of EG was 94.0%, and in the participants of the CG – 53.3%. The scientific novelty of the work. At the first time was substantiated the effectiveness of the wrestling means use in the physical education of pupils lyceum with enhanced military and physical preparation, which contributes to a more pronounced increase in indicators of physical development, physical and psychophysical preparedness of pupils; was substantiated the structure and content of physical culture programs on the use of wrestling means different methodological content, that combining the generally accepted means of physical qualities development (70% of the lesson total time of the) and means of wrestling (30% of the lesson total time). The first one with emphasis on the development of strength qualities and the method of strictly regulated exercise and the second one – on coordination skills development and methods of game and competitive exercise. In this work there was improved the scientific data on the physical preparedness structure and content of pupils lyceum with enhanced military and physical preparation and its dynamics during the school year; data on physical development and psychophysical preparedness of pupils lyceum with enhanced military and14 physical preparation aged 15-16 years. The further development got scientific data on the attitude of pupils lyceum with enhanced military and physical preparation to the content of the physical education program on the basis of means of different sports and methods of their implementation; approaches to the implementation of quality educational process in physical education lyceums with enhanced military and physical preparation for the formation of professional and applied skills of the future specialist; data on the effectiveness of the traditional structure and content of the physical culture program of pupils lyceum with enhanced military and physical preparation. The practical significance of the research results. There is developed program of carrying out formal forms of lessons with application of wrestling means for pupils studying in military lyceums. The results of the study can be used to conduct compulsory and extracurricular physical education classes with high school boys, as well as to improve the skills of physical education teachers, lyceum teachers and create new curricular programs and manuals for preparation physical education professionals. The results of the research were introduced into the educational process of State Lyceum with Enhanced Military and Physical Preparation named after Heroes of Kruty (Lviv), State Lyceum-Boarding School with96 Enhanced Military-Physical Preparation «Cadet Corps» named after I. G. Kharitonenko (Sumy), Professional Pedagogical College of Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksander Dovzhenko (Mukachevo), Kryvyi Rih College of the National Aviation University (Kryvyi Rih), which is confirmed by the relevant acts of implementation.