Свобода віросповідання : філософсько-правовий вимір: дисертація

Abstract

Дисертація присвячена комплексному дослідженню свободи віросповідання у філософсько-правовому вимірі. У дослідженні основний акцент робиться на те, що свобода віросповідання як одне з природних прав людини займає чільне місце в історії людської цивілізації, бо вона, поряд із свободою віровизнання, є одним із складових елементів особистісного самовизначення людини. Скільки існує людство, стільки стикається воно з проблемою права свободи віросповідання у внутрішньому та зовнішньому сенсі, що пов’язано зі світоглядом самої людини та державно-правовим ставленням до її переконань у вірі. Висвітлено розуміння свободи віросповідання, зміст, особливості філософсько-правової категорії «свобода віросповідання» через найважливіші складові природного права людини – свобода, свобода совісті, свобода віровизнання та сформульовано нові елементи понятійного апарату щодо праворозуміння свободи віросповідання. Проаналізовано гносеологічні особливості свободи віросповідання та висвітлено розуміння свободи віросповідання через філософсько-правовий аналіз понять «право», «категорія», «свобода», в основі яких містяться природні засади права людини на сповідання віри чи переконання. Автором зроблено сучасну інтерпретацію дефініції філософського-правового феномену свободи віросповідання, де свобода віросповідання – це природне історично сформоване право людини на вільне і відкрите визнання, наслідування, додержання, зміну релігійних або інших вчень, поглядів, переконань та належне гарантування з боку держави до релігійних почуттів і переконань громадян, релігійно-церковних організацій, що діють відповідно до законодавчо встановленого порядку, та ціннісна світоглядна парадигма. Здійснено методологічний аналіз та показано стан основних наукових підходів до проблеми свободи віросповідання у зарубіжній та вітчизняній науковій практиці; показано основні етапи, тенденції у становленні й розвитку філософсько-правової категорії «свобода віросповідання» як ціннісного елементу в її західній традиції; охарактеризовано загальні закономірності теоретико-правової ґенези східної традиції розуміння свободи віросповідання; досліджено особливості формування свободи віросповідання у вітчизняній філософсько-правовій думці в умовах формування та розвитку державності, позитивного права; висвітлено модерну праксеологію закріплення свободи віросповідання у контексті позитивного права у міжнародних правових актах, конструкціях зарубіжних національних нормативно-правових актів та вітчизняній правовій практиці; аргументовано пропозиції щодо шляхів подолання труднощів та протиріч в реалізації свободи віросповідання через культурологічні підходи, вдосконалення чинного законодавства України. Показано наукову новизну одержаних результатів, які полягають у тому, що дисертаційне дослідження є одним з перших комплексних монографічних наукових праць, де через призму філософсько-правового розуміння парадигми свободи віросповідання розкрита її сутність у контексті розвитку цивілізаційного простору. У дисертації встановлено, що аксіологія свободи віросповідання як категорія права виводиться з поняття аксіології права – системи теоретичних понять, висновків, концепцій щодо цінності права. Ціннісна характеристика свободи віросповідання міцно пов’язана з цінністю у праві, бо, як і остання, є тим сутнісним, що дозволяє залишатися самою собою, проявляється у соціальному аспекті, як така, що, втілюючи загальну, групову та індивідуальну волю (інтерес) учасників суспільних відносин, сприяє розвиткові тих відносин, у яких зацікавлені як громадяни, так і суспільство в цілому. Висвітлено основні етапи у становленні й розвитку філософсько-правової категорії «свобода віросповідання» як ціннісного елементу у західній, східній та вітчизняній традиціях розуміння свободи віросповідання. Зазначено, що західна правова традиція, «людиноцентрична» за своєю суттю, сформована християнською культурою, якій не властивий жорсткий зв’язок між релігійними цінностями та законодавчими нормами. В західній культурі поняття цінностей свободи віросповідання має на увазі їх трактування в залежності від контексту часу. Цінності західної культури – це не стільки релігійні християнські постулати, закріплені в Святому Письмі, скільки їхнє тлумачення та інтерпретація в річещі західної філософської традиції, результат консенсусу суспільства протягом тисячоліть свого розвитку, розвиток гуманістичних підходів до формування правових засад свободи віросповідання та закріплення їх на державному рівні. Показано, що у східній традиції спостерігаються діаметрально різні підходи щодо питань свободи віросповідання: від неприйняття інших релігій та переслідування інакомислячих, до утвердження принципів свободи совісті, терпимості, визнання всіляких вірувань. Зокрема, в ісламській культурі цінності встановлені приписами релігії і є цінностями правовими, порушення яких – неприпустиме. В ісламській теоцентричній правовій традиції будь-яка законодавча норма заснована на приписах релігії та виконує функцію охорони тої чи іншої релігійної цінності. Констатовано, що вітчизняна традиція свободи віросповідання характеризується як секуляризацією, так і поєднанням христової віри з попередніми віруваннями, що унормовувалось у повсякденному житті людей. Враховано вплив філософсько-правової категорії «свобода віросповідання» на формування національної ідентичності, менталітету українського народу. Виділено сім етапів у розвитку філософсько-правових підходів до розуміння свободи віросповідання на українському ґрунті: 1. Природно-правових уявлень давніх русичів щодо свободи віросповідання у дохристиянську добу. 2. Формування та утвердження філософсько-правової думки про свободу віросповідання у княжу добу Київської Русі. 3. Козаччини та Просвітництва, боротьби за відродження української державності, розвитку та захисту української культури та освіти, становлення професійної філософії в Україні. 4. Романтизму, який дав імпульс розробці української національної ідеї, національно-культурної ідентичності, розвитку ідей соціального визволення та суспільного прогресу. 5. Національно-визвольних змагань ХХ ст. 6. Радянського тоталітаризму. 7. Сучасного відродження Української держави та пошуків цивілізаційних правових підходів до утвердження свободи віросповідання у поліконфесійному українському середовищі, які б сприяли розвитку плюралізму, толерантності та поділялися усією українською спільнотою. Дослідження свободи віросповідання через призму філософсько-правового виміру дало можливість виявити певні модерні національні та міжнародні особливості захисту прав на свободу віросповідання, що знайшло своє закріплення у правових актах міжнародних організацій, національних правових системах. Доведена актуальність філософсько-правового виміру свободи віросповідання у формуванні цивілізаційних підходів до державотворчих процесів, зміцнення громадянського суспільства, гуманістичного світогляду громадян, які б сприяли розвитку плюралізму, толерантності та поділялися усією спільнотою. Вивчення відповідної нормативно-правової бази в Україні, стан та оцінка її реалізації в низці документів ООН, Ради Європи, привели до необхідності висловити пропозиції для оптимізації підходів щодо реалізації свободи совісті та віросповідання, унормування прав та ставлення до релігійних організацій, вдосконалення чинного законодавство, підготувки кодексу, у якому були б зібрані в єдиному комплексі усі чинні правові норми, що стосуються проблем свободи віросповідання. The paper deals with the comprehensive study of freedom of religion in the philosophical and legal dimension. The main emphasis of the work is on the fact that freedom of religion as one of the natural human rights occupies a prominent place in the history of human civilization, because, together with freedom of faith, it is one of the components of the personal self-determination of man. How much there is humanity, as much as it faces the problem of the right to freedom of religion in the internal and external sense, and it is connected with the outlook of the person and the state-legal attitude to his/her beliefs. The of understanding of freedom of religion, the content, and the peculiarities of the philosophical and legal category of “freedom of religion” are elucidated through the most important components of the natural law of man –freedom, freedom of conscience, freedom of faith. The gnosiological features of freedom of religion are analyzed and the understanding of freedom of religion is explained through the philosophical and legal analysis of the concepts of “law”, “category”, “freedom”, which are based on the natural principles of human right to confession of faith or belief. The author makes a modern interpretation of the definition of the philosophical and legal phenomenon of freedom of religion, where freedom of religion is a natural historically established human right to accept, change and exercise religious or other beliefs, the right to the proper attitude of the state towards religious feelings and beliefs of citizens, religious and ecclesiastical organizations acting in accordance with the law, and a valuable world-view paradigm without which civilizational progress is impossible. The methodological analysis is carried out and the state of the basic scientific approaches to the problem of freedom of religion in the foreign and domestic scientific practice is demonstrated; the main stages, tendencies of the formation and development of the philosophical and legal category of “freedom of religion” as a valuable element in its Western tradition are shown; the general principles of the theoretical and legal genesis of the Eastern tradition of understanding of freedom of religion are described; the peculiarities of the formation of freedom of religion in the domestic philosophical and legal thought under conditions of formation and development of statehood, positive law are investigated; the modern praxeology of the establishment of freedom of religion in the context of positive law in international legal acts, constructions of foreign national normative and legal acts and domestic legal practice is elucidated; the proposals concerning ways to overcome the difficulties and contradictions in the implementation of freedom of religion through the cultural approaches, and the improvement of the current legislation of Ukraine are substantiated. The scientific novelty of the obtained results is demonstrated. They consist in the fact that the thesis is one of the first comprehensive monographic scientific papers, the complex genesis of freedom of religion as a philosophical and methodological paradigm is determined in the light of the development of socioeconomic formations, foreign and domestic state-building processes, philosophical and theological doctrines. The axiology of freedom of religion as a category of law is derived from the concept of the axiology of law – the system of theoretical notions, conclusions, and concepts of the value of law. Valuable characteristic of freedom of religion is firmly linked to the value of law, because, like the latter, it is the substance that allows remaining itself, it is manifested in the social aspect, as such that, by embodying the general, group and individual will (interest) of the participants of social relations, promotes the development of those relations in which both citizens and society as a whole are interested. The main stages in the formation and development of the philosophical and legal category of “freedom of religion” as a valuable element in the western, eastern and national traditions of the understanding of freedom of religion are presented. The Western legal tradition, “human-centered” in its essence, is formed by Christian culture, which is not characterized by a strict connection between religious values and legislative norms. In Western culture, the notion of values of religious freedom means their interpretation depending on the context of time. The values of Western culture are not so much the religious Christian postulates embodied in the Scriptures as their explanation and interpretation in the Western philosophical tradition, the result of the consensus of society for the millennia of its development, the development of humanistic approaches to the formation of the legal principles of religious freedom and their establishment at the state level. It is proved that in the Eastern tradition, there are diametrically different approaches to issues of religious freedom: from the rejection of other religions and persecution of dissenters to the adoption of the principles of freedom of conscience, tolerance, recognition of various religions. In Islamic culture, values are set by provisions of religion and they are legal values, its violation is unacceptable. In the Islamic theocentric legal tradition, any legislative norm is based on the provisions of religion and performs the function of the protection of one or another religious value. The domestic tradition of religious freedom is characterized by both secularization and combination of Christian faith with previous beliefs, and it is regulated in the daily life of people. The influence of the philosophical and legal category “freedom of religion” on the formation of national identity, the mentality of the Ukrainian people is taken into account. For the first time in the domestic legal science, seven stages of the development of philosophical and legal approaches to understanding of religious freedom on the Ukrainian ground have been distinguished: 1. The natural and legal ideas of the ancient rusychi regarding the freedom of religion in the pre-Christian age. 2. The formation and establishment of the philosophical and legal thought of religious freedom in the princely age of Kievan Rus 3. The age of Cossacks and the Enlightenment, struggle for the revival of Ukrainian statehood, the development and protection of Ukrainian culture and education, the formation of professional philosophy in Ukraine. 4. Romanticism, which gave impact to the development of the Ukrainian national idea, national and cultural identity, the development of the ideas of social liberation and social progress. 5. National liberation movements of the twentieth century. 6. Soviet totalitarianism. 7. The modern revival of the Ukrainian State and the search for civilizational legal approaches to the establishment of religious freedom in a multi-confessional Ukrainian environment that would promote the development of pluralism and tolerance and be shared by the whole Ukrainian community. The study of freedom of religion in the light of the philosophical and legal dimension made it possible to find certain modern national and international peculiarities of the protection of the rights to freedom of religion, which became entrenched in normative and legal acts of international organizations, national legal systems. The relevance of the philosophical and legal dimension of freedom of religion in the formation of civilizational approaches to state-building processes, the strengthening of civil society, and the humanistic outlook of citizens, which would contribute to the development of pluralism, tolerance and be shared by the whole community, is proved. The study of the appropriate normative and legal basis in Ukraine, the status and evaluation of its implementation in a number of UN and Council of Europe documents led to the need to suggest proposals concerning optimization of approaches to the implementation of freedom of conscience and religion, adjustment of the rights and attitudes towards religious organizations, to improve the current legislation, to prepare the law, which would collect all applicable legal rules concerning these problems of freedom of religion.