Роль інститутів громадянського суспільства у процесі запобігання корупції в органах державної влади та органах місцевого самоврядування України: адміністративно-правовий вимір: дисертація

Abstract

У дисертації здійснено системний аналіз ролі інститутів громадянського суспільства у процесі запобігання корупції в органах державної влади та органах місцевого самоврядування України шляхом системного вирішення ряду доктринальних теоретико-правових та конкретних практично-прикладних задач. Внаслідок проведеного узагальнення положень законодавства України, дослідження значного обсягу наукових розвідок, котрі предметно стосуються окремих аспектів проблематики, ідентифікованої в якості самостійних векторів наукового пошуку здійсненого здобувачем в межах даної кваліфікаційної роботи, встановлена фактична відсутність гомогенності нормативного та теоретико-методологічного кластерів відображення інституту інтеграції громадянського суспільства в континіум суб’єктів запобігання корупції. Практично підтверджено, що ефективність здійснення заходів щодо нейтралізації корупційного фактору у діяльності публічного апарату перебуває у прямій залежності від ступеня проактивності інститутів громадянського суспільства щодо реалізації антикорупційних ініціатив, а відтак доведена необхідність системного дослідження форм та методів налаштування практичної взаємодії правоохоронних інститутів держави з соціальним середовищем у площині запобігання корупції. Узагальнення наукових робіт вітчизняних теоретиків права практично продемонструвало існуючу загрозливу тенденцію ідентифікації антикорупційної діяльності в якості виключної прерогативи держави. У свою чергу, абстрагування соціальних інститутів від здійснення заходів щодо нейтралізації корупційних викликів в сучасному соціально-правовому просторі свідчить про недостатню увагу, яка приділяється науковцями даному питанню, що, корелюючи з міріадами недоліків національного законодавства, забезпечує подальшу експоненту експансію проявів корупції у всіх сферах соціальної комунікації. Обґрунтовано, що інтенсифікації участі інститутів громадянського суспільства у площині заходів щодо запобігання корупції істотним чином сприятимуть наступні заходи: детальна нормативна регламентація статусу, повноважень та форм поточного функціонування громадських антикорупційних організацій; удосконалення окремих приписів національного законодавства, які стосуються проблеми запобігання корупції чи синалагматичних правових інститутів, які, у тій чи іншій мірі, визначають методику антикорупційної діяльності; перегляд існуючої моделі місцевого самоврядування, що передбачатиме ефективніший процес використання плебіциту як форми безпосереднього народовладдя та слугуватиме запорукою мобілізації суб’єктів приватного права у призмі подолання викликів, які постають перед національною правовою системою; підвищення транспарентності публічного управління на всіх рівнях функціонування державного апарату та органів місцевого самоврядування в Україні; імплементація передового та апробованого досвіду іноземних держав у сфері антикорупційної діяльності в усталену практику національного правозастосування. Доцільність детального опрацювання проблеми асиміляції інститутів громадянського суспільства в призмі суб’єктів запобігання корупції обґрунтована рядом факторів, ключовими серед яких є низька дієвість сучасної методики протидії корупційним правопорушенням, засвідчена перманентним зростанням кількості корупційних деліктів та значний антикорупційний потенціал соціального середовища, повноцінна реалізація котрого неможлива без актуалізації національної правової системи. Розглянуто ключові перешкоди на шляху ефективного залучення громадянського суспільства у сферу запобігання корупції та запропоновано ефективні засоби щодо їх усунення, включно з пропозиціями щодо удосконалення національного законодавства, а саме: 1) запропоновано прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення про громадські ради антикорупційного контролю», змістом якої будуть визначені основні питання організаційно-правового, процесуального та процедурного функціонування антикорупційних інститутів громадянського суспільства та форми їх взаємодії органами публічної влади; 2) з огляду на виявлення відсутності нормативної фіксації алгоритму перевірки результативності управлінської діяльності кандидатів на заміщення посад публічної служби, у ході їх перевірки громадськими інститутами антикорупційного типу, запропоновано ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну службу» доповнити п. 8 наступного змісту: «Перелік органів державної влади, у яких особа проходила державну службу з вказівкою на прийняті в межах функціональних обов’язків рішення, які виступали предметом судового перегляду та були скасовані»; 3) диспозиції ч. 1 та 2 ст. 172-4 КУпАП запропоновано доповнити приписом наступного змісту: «…а також збереження статусу бенефіціара від такої діяльності». Оскільки ключовим фактором виникнення конфлікту інтересів є не саме здійснення підприємницької діяльності як процесу, а власне одержання прибутку від такої діяльності, включення даного доповнення в згадану статтю дозволить нейтралізувати явище протиставлення службових та особистих корпоративних інтересів носія владних повноважень у ході його управлінської діяльності; 4) диспозицію частини 1 статті 172-6 КУпАП, в цілях відмежування корупційної складової фінансових правопорушень від загальних форм деліктності, необхідно доповнити її гіпотезою наступного змісту: «…вчинене з метою приховування істотної зміни у майновому стані декларанта». Наведена корекція дозволить істотно підвищити результативність її застосування саме у руслі запобігання корупції та створить запоруки для синергетичної інтеграції відомостей про безпідставне збагачення службовців, зібраних у ході громадських розслідувань у площину доказової бази у ході судового розгляду справи; 5) для чіткого відмежування корупційних кримінальних правопорушень від адміністративних деліктів корупційного типу, закріплених статтями 364 та 367 КК України та статтями 172-8, 172-7 КУпАП, запропоновано здійснити відступ від виключно матеріального цензу визначення заподіяної шкоди та інтегрувати критерій ступеня протиправного втручання в охоронювані законом права, свободи та законні інтереси, який у кожному конкретному провадженні визначатиметься суб’єктом досудового слідства та оцінюватиметься судом у ході відповідного провадження у справі. The dissertation deals with the complex analysis of the role of civil society institutions in the process of corruption prevention in public institutions of Ukraine with the help of empirical material, systematized in a number of doctrinal researches, specialized on relevant problems. Due to the generalization of the current condition of the Ukrainian legislation combined with consolidation of a significant amount of scientific researches that are related substantially to certain aspects of the problem identified as independent vectors of the current dissertation, the actual lack of homogeneity of normative and social aspects of civil society anticorruption activity was indicated. It is practically confirmed that the effectiveness of implementation of measures, specialized for neutralization of the corruption factor in the activities of the public institutions is directly dependent on the level of intensity of activities of civil society institutions in the implementation of anti-corruption initiatives, and therefore the need of systematic study of the forms and methods of setting up the practical interaction of civil institutions with law enforcement bodies has been underlined. Generalization of the scientific researches, attached to the problem of dissertation, has practically demonstrated the existing threatening tendency to identify anti-corruption activity as the exclusive prerogative of the state institutions. In turn, the abstraction of social institutions from realization of their full anticorruption potential, in the modern socio-legal entity, demonstrates the lack of due attention paid by scientists to the current issue, that, correlating with the various deficiencies of national legislation, provides all necessary conditions for the further exponential expansion of the phenomenon of corruption. It is substantiated that intensification of participation of civil society institutions in the field of corruption prevention will be significantly contributed with the help of the following measures: • Detailed normative regulation of the status, powers and forms of activities of public anti-corruption organizations; • Improvement of certain norms of national law that are related to the prevention of corruption or related legal phenomenon that, to varying degrees, determine the methodology of anti-corruption activities; • Revision of the existing model of local self-government, especially in the terms of more efficient process of plebiscite usage as a form of direct democracy, and will serve as a trigger for the mobilization of private participants in the prism of counteraction with the challenges facing the national legal system; • Increasing transparency of public administration at all levels of functioning of the state apparatus and local self-government bodies in Ukraine; • Implementation of the best practices of foreign countries in the field of anticorruption activities. The necessity of identification of methodology of civil society institutions assimilation in the prism of the subjects of corruption prevention is substantiated by a number of factors, among which the most important are the low effectiveness of modern methods of counteracting corruption offenses, confirmed with the permanent increase of the number of corrupt law offences, significant anticorruption potential of civil society, related with the necessity of national legal system modernization. Key factors that counteract the effective involvement of civil society in the area of anti-corruption activity were considered and effective remedies are proposed, including proposals for improvement of national legislation, namely: 1) The legalization of the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On approval of the Model Regulations on Public Councils of Anti-Corruption Control” is proposed. Current legal act will consider different aspects of civil anticorruption institutions activities such as their organization, procedure of functioning and main powers, their cooperation with public authority bodies. 2) Taking into consideration the lack of regulatory identification of the algorithm for checking the effectiveness of management activities of candidates for the placement in public service positions, in the course of their review by public institutions of anti-corruption type, part 1 of Art. 25 of the Law of Ukraine “On Civil Service” proposed to be supplemented with item 8 of the following content: “List of public authorities, in which a person held civil service with an indication of the decisions taken within the functional duties, which were the subject of judicial review and were annulled”; 3) Dispositions h. 1 and 2 Art. 172-4 of the Code of Administrative Offenses is proposed to be supplemented with the following statement: "... as well as maintaining the status of the beneficiary from such activity". As a key factor in the emergence of a conflict of interest is not the mere conduction of business activity as a process, but the actual profit from such activity, the inclusion of this supplement in the said article will help to neutralize the phenomenon of opposition of the official and personal corporate interests of the state officers in the course of their official activities; 4) Paragraph 1 of Article 172-6 of the Code of Administrative Offenses, in order to distinguish the corruption component of financial offenses from general forms of administrative offenses, proposed to be supplemented by the hypothesis of the following content: "... made to conceal a material change in the property of the declarant." The above correction will significantly increase the effectiveness of its application precisely in the context of preventing corruption and will create a guarantee for the proper integration of information about the unjust enrichment of public officers collected during private investigations into the area of evidence in the course of judicial proceedings; 5) In order to clearly distinguish criminal corruption offenses from administrative torts of the corruption type, identified by Articles 364 and 367 of the Criminal Code of Ukraine and Articles 172-8, 172-7 of the Code of Administrative Offenses, it is proposed to derogate from the exclusively material qualification of determining the damage caused and to integrate the criterion of the degree of importance of social rights, liberties and legitimate interests that were abused with the illegal activities of the law-offender, to be determined in each particular case by the subject of the pre-trial investigation and assessed by the court in the course of the court hearings.