Кримінально-правова характеристика сепаратизму в Україні: дисертація

Abstract

Дисертація є дослідженням в якому здійснена системна переоцінка кримінально-правової охорони територіальної цілісності, недоторканності та територіального устрою України в умовах загострення загроз таким охоронюваним правовідносинам. Вирізняє роботу наскрізний підхід до системи норм про сепаратизм, погляд на охорону територіальної цілісності і недоторканності, а також територіального устрою держави як на систему правових приписів, що забезпечують схоронність таких суспільних відносин, а також науковий аналіз питань караності та застосування норм КК України про такі посягання. На підставі отриманих результатів визначено зміст та обсяг поняття «сепаратизм». Виокремлено наскрізну систему кримінальноправових норм, спрямованих на охорону територіальної цілісності і недоторканності, а також територіального устрою держави (ст.ст. 109, 110, 1102, 111, 436, 437, 447 КК України). Обґрунтовано, що об’єктом сепаратизму як родового кримінально-правового поняття належить вважати територіальний суверенітет, який охоплює територіальну цілісність та недоторканність держави, а також її територіальний устрій. Розглянуто стан теоретичного дослідження кримінальної відповідальності за сепаратизм, що дало змогу виокремити питання, щодо яких є дискусії (які суспільно небезпечні діяння охоплює поняття «сепаратизм»; як саме право народів і націй на самовизначення має кореспондувати з правом на територіальну цілісність держав; чи є відмінність між загальноприйнятим визначенням поняття сепаратизму та кримінально-правовим тощо), а також ті, які досі невирішені або описані поверхнево. Вивчено поняття «сепаратизм» у широкому розумінні у рамках міждисциплінарного дослідження (розглядається як соціально-політичне явище; базується на прагненні деяких регіонів держави до відокремлення, набуття більшої політичної самостійності; призводить до дезінтеграції (розпаду, розділення) держави та порушує баланс її геополітичної безпеки). Здійснено розмежування понять «сепаратизм» та «право народів і націй на самовизначення». Визначено систему складів злочинів, які регламентують кримінальну відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканність, а також територіальний устрій держави. До них запропоновано відносити: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 КК України); посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК України); фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (ст. 1102 КК України); державна зрада (ст. 111 КК України); пропаганда війни (ст. 436 КК України); планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни (ст. 437КК України); найманство (ст. 447 КК України). Здійснено огляд історико-правових джерел у яких регламентувалась відповідальність за прояви сепаратизму. Встановлено, що впродовж століть кримінально-правові норми, які були спрямовані на охорону територіальної цілісності і недоторканності, а також територіального устрою держави, розвивались поступово. Дійсна кримінально-правова регламентація проявів сепаратизму була передбачена лише в Уложенні про покарання кримінальні і виправні 1845 р. Абстрактний характер формулювання норм про кримінально-правову охорону безпеки держави у пам’ятках кримінального права періоду XV-XIX ст. сприяв застосуванню різного виду репресій, оскільки багато діянь могли підпадати під дію відповідних статей. Проаналізовано кримінальне законодавство деяких держав, які є членами ЄС, а також держав колишнього Радянського Союзу. Виокремлено положення, які є вартими запозичення (щодо передбачення можливості застосування судом спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності за сепаратизм) чи невиправданими для українського законодавця (заниження віку з якого може наставати кримінальна відповідальність за прояви сепаратизму). Вивчено об’єкт складів злочинів про сепаратизм. Констатовано, що злочини Розділу І (ст.ст. 109, 110, 1102, 111) посягають на різні об’єкти, з-поміж яких власне територіальна цілісність та недоторканність України, а також територіальний устрій. Це стосується і злочинів за ст. ст. 436, 437, 447 КК України, які законодавцем віднесено до таких, що посягають на мир, безпеку людства та міжнародний правопорядок. Цій групі злочинів притаманний, так би мовити, «іноземний елемент», позаяк вони пов’язані зі сучасним міжнародним кримінальним правом та посягають на відносини миру між державами, а отже, і на національну безпеку держави. Видовим об’єктом складів злочинів за ст. ст. 110, 1102, 111, 436, 437, 447 КК України є внутрішньодержавні та міждержавні суспільні відносини щодо охорони територіальної цілісності та недоторканності держави. Видовим об’єктом складів злочинів за ст.ст. 109, 1102 КК України є внутрішньодержавні суспільні відносини щодо охорони територіального устрою держави. Проаналізовано ознаки об’єктивної сторони складів злочинів, які посягають на територіальну цілісність і недоторканність, а також територіальний устрій держави, та запропоновано рекомендації щодо їх тлумачення та використання у КК України. Встановлено, що зміна державної території може мати не лише незаконний характер, що є кримінально караним, а й законний (цесія, плебісцит, ад’юдикація, обмін територіями, відновлення історичних прав на територію, покарання держави за агресію, компенсація за передану територію, самовизначення націй і народів, зміна русел прикордонних річок). Вивчено зміст загальних та спеціальних ознак суб’єкта аналізованих складів злочинів. З’ясовано, що заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб не можуть застосовуватись за вчинення фізичними особами злочинів, охоплених ст. 1102 та ст. 111 КК України. Обґрунтовано необхідність включити у ст. 96-3 КК України склад злочину за ст. 110-2 КК України з огляду на те, що фінансування сепаратизму може здійснюватися фізичною особою від імені та в інтересах юридичної особи. Встановлено, що суб’єктивна сторона більшості проявів сепаратизму характеризується прямим умислом (винний усвідомлює, що вчиняє злочини проти національної безпеки держави (посягає на суспільні відносини, що забезпечують охорону територіальної цілісності та недоторканності держави, а також її територіальний устрій); особа також розуміє, що її дії становлять загрозу не лише для окремої особи чи групи осіб, а й для життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави). Інтелектуальний момент умислу охоплюється також усвідомленням особою того, що вона має за обов’язок захист незалежності та територіальної цілісності України. Нехтуючи ним, особа зраджує інтереси держави, створюючи передусім загрозу політичній та військовій сферам щодо власне територіальних питань, а також міждержавним відносинам, які забезпечують територіальну цілісність і недоторканність від посягань іноземних держав. Визначено ступінь тяжкості проявів сепаратизму, з’ясовано обґрунтованість визначення меж покарань. Розглянуто співвідношення покарання за сепаратизм та інших однотипних злочинів. Констатовано, що санкції аналізованих кримінально-правових норм вони є простими, кумулятивними, одиничними, альтернативними та відносно визначеними. Зауважено, що стадія готування до проявів сепаратизму є неможливою тоді, коли однією з форм посягання на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу (ч. 1 ст. 109 КК України), а також планування, підготовки або розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту (ч. 1 ст. 437 КК України) є змова про вчинення таких дій, що, відповідно до ч. 1 ст. 14 КК України, є одним із різновидів готування до злочину. Крім того, відповідальність із посиланням на ст. 14 КК України не може наставати за вчинення злочину за ч. 1 ст. 437 КК України, оскільки дії, які полягають у плануванні чи підготовці агресивної війни чи воєнного конфлікту, характерні для готування до вчинення злочину. В усіх інших випадках стадія готування до проявів сепаратизму є можливою. The thesis is a systematic study of criminal law protection of territorial integrity, inviolability and territorial organization of Ukraine under the conditions of aggravation of threats to such protected legal relations. The paperis featured by a thorough approach to the system of anti-separatism norms, as well as a scientific analysis of the issues of punishment and application of the norms of the Criminal Code of Ukraine on such encroachments. Based on the obtained results, the features of the criminal law concept of “separatism”are formulated and its definition is proposed. The end-to-end system of criminal law norms aimed at protection of the territorial integrity and inviolability as well as territorial structure of the state (Articles 109, 110, 1102, 111, 436, 437, 447 of the Criminal Code of Ukraine) is defined. It is substantiated that the subject of separatism as a generic criminal law concept should be considered territorial sovereignty, which includes the territorial integrity and inviolability of the state as well as its territorial structure. The state of the theoretical study of criminal liability for separatism is considered, making it possible to identify issues that are generally accepted which are discussed as well as those that are still unresolved or described superficially. The concept of “separatism” is researched in a broad sense in the interdisciplinary study (it is considered as a social and political phenomenon; based on the desire of some regions of the state to secede, gain greater political independence; it leads to disintegration (breakup, separation) of the state and disbalances its geopolitical security). A distinction is made between the concepts of “separatism” and “the right of peoples and nations to self-determination”. The system of corpus delicti, which regulates criminal liability for encroachment on territorial integrity and inviolability, as well as the territorial structure of the state, has been determined. It is proposed to include: actions aimed at forcible change or overthrow of the constitutional order or seizure of state power (Article 109 of the Criminal Code of Ukraine); encroachment on the territorial integrity and inviolability of Ukraine (Article 110 of the Criminal Code of Ukraine); financing of actions committed for the purpose of forcible change or overthrow of the constitutional order or seizure of state power, change of borders of the territory or state border of Ukraine (Article 1102 of the Criminal Code of Ukraine); treason (Article 111 of the Criminal Code of Ukraine); propaganda of war (Article 436 of the Criminal Code of Ukraine); planning, preparation, resolution and conduct of aggressive war (Article 437 of the Criminal Code of Ukraine); mercenary activities (Article 447 of the Criminal Code of Ukraine). A review of historical and legal sources is made where the liability for the manifestations of separatism has been regulated. Over the centuries, criminal law, aimed at protecting the territorial integrity and inviolability, as well as the territorial structure of the state, have been developing gradually. The actual criminal law regulation of separatism was provided only in the Criminal and Correctional Penal Code of 1845. The abstract nature of the wording of the rules on criminal law protection of state security in the monuments of criminal law of the 15th-19th centuries contributed to the application of various types of repression, as many acts could fall under the relevant articles. The criminal legislation of some EU member states, as well as the states of the former Soviet Union, is analyzed. The provisions that are worth borrowing or unjustified for the Ukrainian legislator are defined. The subject of separatism crimes has been studied. It is stated that the crimes of Section I (Articles 109, 110, 1102, 111) encroach on various matters,including the actual territorial integrity and inviolability of Ukraine, as well as the territorial structure. This also applies to crimes under Articles 436, 437, 447 of the Criminal Code of Ukraine, which the legislator refers to as those that encroach on peace, security of mankind and international law and order. This group of crimes is characterized by, so to speak, a “foreign element”, as they are related to modern international criminal law and encroach on the relationship of peace between states, and hence on the national security of the state. The specific subject of the crimes under Articles 110, 1102, 111, 436, 437, 447 of the Criminal Code of Ukraine are domestic and interstate public relations for the protection of territorial integrity and inviolability of the state. The specific subject of corpus delicti under Art. 109, 1102 of the Criminal Code of Ukraine are internal public relations for the protection of the territorial organization of the state. The features of the objective side of the corpus delicti, which encroach on the territorial integrity and inviolability, as well as the territorial structure of the state, are analyzed, and recommendations for their interpretation and use in the Criminal Code of Ukraine are proposed. It is established that the change of state territory can be not only illegal, which is criminally punishable, but also legal (cession, plebiscite, adjudication, exchange of territories, restoration of historical rights to the territory, punishment of the state for aggression, compensation for the transferred territory, self-determination of nations and peoples, change in the border river beds). The content of general and special features of the subject of the analyzed corpus delicti is studied. It is found that measures of a criminal nature against legal entities cannot be applied to the commission by individuals of crimes covered by Article 1102 and 111 of the Criminal Code of Ukraine. The need to include corpus delicti under Art. 1102 of the Criminal Code of Ukraine in Article 963 of the Criminal Code of Ukraine, given that the financing of separatism may be carried out by an individual on behalf of and in the interests of a legal entity. It is established that the subjective side of most manifestations of separatism is characterized by direct intent (the perpetrator realizes that he/she commits crimes against national security (encroaches on public relations, protecting the territorial integrity and inviolability of the state and its territorial structure); that his/her actions pose a threat not only to an individual or group of persons, but also to the vital interests of citizens, society and the state). The intellectual moment of intent is also covered by the person's awareness that he/she has a duty to protect the independence and territorial integrity of Ukraine. Neglecting it, a person betrays the interests of the state, creating primarily a threat to the political and military areas on the actual territorial issues, as well as interstate relations that ensure the territorial integrity and inviolability of encroachments of foreign states. The severity of separatism has been established, and the validity of the limits of punishment has been clarified. The ratio of punishment for separatism and other similar crimes is considered. It is stated that the sanctions of the analyzed criminal law norms are simple, cumulative, single, alternative and relatively definite. It is noted that the stage of preparation for manifestations of separatism is impossible when one of the forms of encroachment on forcible change or overthrow of the constitutional order (Part 1 of Article 109 of the Criminal Code of Ukraine), as well as planning, preparing or resolving aggressive war or military conflict ( Part 1 of Article 437 of the Criminal Code of Ukraine) is a conspiracy to commit such acts that, in accordance with Part 1 of Article 14 of the Criminal Code of Ukraine, are one of the types of preparation for crime. In addition, the liability with reference to Article 14 of the Criminal Code of Ukraine can notemerge for committing a crime under Part 1 of Article 437 of the Criminal Code of Ukraine, as actions consisting in planning or preparation of aggressive war or military conflict are characteristic of preparation for the commission of a crime. In all other cases, the stage of preparation for the manifestations of separatism is possible.