Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3845
Назва: Соціальна справедливість та її нормативне закріплення в діяльності правозастосовних органів держави
Інші назви: Social justice and its normative consolidation in the activity of law enforcement bodies of the state
Автори: Федіна, Н.В.
Fedina, N.V.
Ключові слова: соціальна справедливість
соціальна практика
правозастосування
суб’єкти юридичної діяльності
social justice
social practice
law enforcement
subjects of legal activity
Дата публікації: 2020
Видавництво: Південноукраїнський правничий часопис
Серія/номер: ;4
Короткий огляд (реферат): Метою статті є дослідження історичного досвіду людства, яке свідчить, що соціальна справедливість є консолідуючим і координуючим чинником суспільного розвитку. Феномен справедливості полягає в тому, що на рівні суспільства загалом і окремих його елементів справедливість виступає водночас як суспільно значущий ідеал, що інтегрує принцип організації суспільних відносин, та елемент соціальної психології. Варто зауважити, що через багатогранність своїх проявів соціальна справедливість – це внутрішньосуперечливе явище, що проявляється в діалектичній взаємодії всіх елементів соціальної структури суспільства. Регулятивна функція соціальної справедливості здійснюється на підставі причинно-наслідкових зв’язків і безпосередньо впливає на єдність і стабільність розвитку колективу, соціальної групи, класу або суспільства загалом. Тут потрібно розуміти, що цей вплив суб’єкти правозастосування згодом усвідомлюють як власні інтереси та можуть прагнути до зміни попереднього ступеня соціальної справедливості у суспільстві. Досліджуючи справедливість як етико-правову категорію, можна підсумувати, що вона як ознака чи явище суспільного буття привертала увагу представників різних епох і галузей суспільствознавства. Справедливість не може існувати або впроваджуватися в життя абстрактно, відірвано від соціальної практики. Отже, абсолютно природним є науковий інтерес до неї, до її пошуків в окремих сферах людської діяльності, зокрема у сфері правозастосування. У всіх державах ступінь функціонування соціальної справедливості як принципу юридичної діяльності визначає якість різноманітних форм спілкування суб’єктів у процесі їх життєдіяльності. Під час взаємодії суб’єктів юридичної діяльності соціальні відчуття під впливом інших чинників поступово трансформуються у відповідні вимоги соціальної справедливості. У статті звернута увага на те, що якщо потреба орієнтована насамперед на предмет її задоволення, то інтерес спрямований на ті соціальні відносини, інститути, засоби, від яких залежить розподіл предметів, цінностей, благ, що забезпечують задоволення потреб. Інтереси особливо тісно пов’язані з розподільними відносинами у суспільстві, якщо вони спрямовані на зміну або на закріплення наявних розподільних відносин. Ось чому важливо створити ефективний механізм відносної гармонізації у сфері юридичної діяльності, без якого неможливо впровадити принцип соціальної справедливості у систему правовідносин. На думку автора, для запровадження такого механізму необхідний носій соціальної справедливості, і в дослідженні акцентована увагу на певні визначення й основні ознаки соціальної справедливості. Аналізуючи феномен соціальної справедливості, можна констатувати, що ідея справедливості в історії людства, а також у сучасних умовах завжди виконує роль загальносоціального принципу, мета якого – створити сприятливі умови для кращого життя громадян у державі та об’єктивного вирішення основних соціальних проблем. The aim of the article is to study the historical experience of mankind which shows that social justice is a consolidating and coordinating factor of social development. The phenomenon of justice is that at the level of society as a whole and its individual elements, justice acts both as a socially signifcant ideal that integrates the principle of organization of social relations, and an element of social psychology. It should be noted that due to the diversity of its manifestations, social justice is an internally contradictory phenomenon, which is manifested in the dialectical interaction of all elements of the social structure of society. The regulatory function of social justice is based on cause and effect and directly affects the unity and stability of the team, social group, class or society as a whole. It should be understood here that law enforcement actors later realize this as their own interests and may seek to change the previous level of social justice in society. Examining justice as an ethical and legal category, we can conclude that it as a sign or phenomenon of social life has attracted the attention of representatives of different eras and branches of social science. Justice cannot exist or be implemented in life in the abstract, detached from social practice. Therefore, it is absolutely natural to have a scientifc interest in it, in its research in certain areas of human activity, in particular in the feld of law enforcement. In all states, the degree of functioning of social justice as a principle of legal activity determines the quality of various forms of communication of subjects in the process of their life. During the interaction of the subjects of legal activity, social feelings under the influence of other factors are gradually transformed into the corresponding requirements of social justice. The article draws attention to the fact that if the need is focused primarily on the subject of its satisfaction, the interest is directed to those social relations, institutions, means on which depends the distribution of objects, values, goods that meet the needs. Interests are particularly closely related to distributive relations in society if they are aimed at changing or consolidating existing distributive relations. That is why it is important to create an effective mechanism of relative harmonization in the feld of legal activity, without which it is impossible to implement the principle of social justice in the system of legal relations. According to the author, the introduction of such a mechanism requires a carrier of social justice and the study focuses on certain defnitions and basic features of social justice. Analyzing the phenomenon of social justice, we can state that the idea of justice in the history of mankind, as well as in modern conditions always plays the role of social principle, which aims to create favourable conditions for better life in the country, effective solution of major social problems.
Опис: Федіна Н. В. Соціальна справедливість та її нормативне закріплення в діяльності правозастосовних органів держави / Федіна Н. В. // Південноукраїнський правничий часопис. - 2020. - № 4. - С. 165-170.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3845
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
федіна стаття.pdf200,15 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.