Information in law as a functional characteristic of the modern social discourse

Abstract

На основі дослідження категоріального значення інформації як специфічної властивості права, як його різноаспектної (семантична, аксіологічна, семіотична, комунікативна, гносеологічна, казуальна тощо) філософської характеристики окреслено і проаналізовано нове для філософії права поняття – «інформація у праві». Аналіз її сутності, змісту, властивостей, методології та функціональності дає підстави розрізняти правову інформацію й інформацію у праві, що співвідносяться як нормативне закріплення і філософське обґрунтування функціональності права. У цьому разі право виступає символічним ретранслятором суспільно значущої інформації. Джерелами інформації у праві є власне правова інформація, а також уся соціальна інформація як імовірний об’єкт соціально-філософського пізнання. Тобто «правова інформація» – поняття спеціально-правове, «інформація у праві» – філософсько-правове; причому перше є предметом і підґрунтям вивчення другого. Based on the study of the categorical meaning of information as a specifc quality of law, as its multifaceted (semantic, axiological, semiotic, communicative, epistemological, casual, and other) philosophical characteristics, a new concept for philosophy of law – information in law – is outlined and analysed. Analysis of its essence, content, features, methodology, and functionality gives grounds to distinguish between legal information and information in law, which are correlated as normative establishment and philosophical justifcation of the functionality of law. In this case, law acts as a symbolic relay of socially signifcant information. The sources of information in law are legal information itself, as well as all social information as a probable object of socio-philosophical knowledge. That is, legal information is a special legal concept, information in law is a philosophical and legal concept; and the frst is the subject and basis of the study of the second.