Проблемні аспекти доказування шахрайств вчинених у кіберпросторі

Abstract

Стаття присвячена проблемам розкриття шахрайств, що вчиняються у віртуальному просторі (кіберпросторі). Охарактеризовані окремі аспекти процесу доказування, що пов’язаний із застосуванням спеціальних знань (незабезпеченість програмними та апаратними комплексами експертів цього напряму дослідження), малорозвиненими навичками аналізу даних під час виявлення слідів, які утворюються внаслідок зовнішнього або внутрішнього неправомірного впливу на телекомунікаційну систему чи певний електронний пристрій, програму чи на комп’ютерну інформацію, що виражається в будь-якій зміни комп’ютерної інформації. Констатовано типові помилки під час вилучення та упакування смартфону. Розглядаються проблеми проведення судової телекомунікаційної експертизи, а саме: відсутність упорядкованої сукупності зведень виключно для такого роду експертиз, використання несертифікованих технічних засобів і програмного забезпечення, а також чітко розробленої та нормативно закріпленої методологічної основи проведення таких експертиз. Вкотре наголошується та доводиться неефективність у чинній редакції такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей та документів, зокрема положення щодо присутності представника того чи іншого органу, у володінні котрого знаходяться речі чи документи, до яких необхідно отримати доступ, відсутність у КПК України норми, що встановлювала б термін, протягом якого слідчий суддя зобов’язаний розглянути таке клопотання, що має особливе значення у розкритті злочинів вчинених із використанням інформаційних технологій. Підтримується пропозиція щодо внесення змін у ст. 166 КПК України: «У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів прокурор, слідчий, дізнавач із метою відшукання та вилучення зазначених в ухвалі речей і документів вправі невідкладно провести обшук. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку». Відповідно, виникають складнощі зі встановленням тих користувачів, які безпосередньо вчиняють шахрайські дії. Проте цю ситуацію можна полегшити, якщо ввести на державному рівні обмеження щодо реалізації SIMкарт лише за наявності паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, для іноземців чи осіб без громадянства. Як свідчить практика, на підготовчій стадії кримінального правопорушення зловмисники часто купляють нові SIM-карти, а після його вчинення позбавляються таких карт. Вбачається, що таке обмеження значно ускладнить вчинення кримінальних правопорушень та слугуватиме стримувальним фактором. З огляду на встановлену недосконалість кримінальної процесуальної процедури, а також брак спеціальних знань, науково-обґрунтованих методик та економічного забезпечення експертних установ визнається ефективною позиція активної протидії цьому виду кримінальних правопорушень у напрямі превенції. The article is devoted to the problems of detecting fraud committed in cyberspace. Some aspects of the proof process related to the application of special knowledge (lack of software and hardware of experts in this area of research), underdeveloped skills of data analysis in detecting traces formed as a result of external or internal improper influence on the telecommunications system, or certain electronic device, program or computer information, which is expressed in any changes in computer information. Typical errors when removing and packing a smartphone are indicated. The problems of forensic telecommunication examination are considered, namely: the lack of an orderly set of reports exclusively for such examinations, the use of non-certifed hardware and software, as well as a clearly developed and normatively established methodological basis for such examinations. Еmphasizes and proves the ineffectiveness, in the current version, of such a measure to ensure criminal proceedings as temporary access to things and documents. In particular, the provision on the presence of a representative of a body in possession of things or documents to which access must be obtained, the absence in the CPC of Ukraine of a rule that would establish the period during which the investigating judge is obliged to consider such a petition of particular importance. in the disclosure of crimes committed with the use of information technology. The proposal to amend Art. 166 of the CPC of Ukraine: “In case of non-compliance with the decision on temporary access to things and documents, the prosecutor, investigator, coroner in order to fnd and seize the things and documents specifed in the decision may immediately search. In this case, the prosecutor, investigator, coroner, in agreement with the prosecutor, is obliged to immediately after such actions to apply to the investigating judge with a request to conduct a search”. Given the established imperfection of the criminal procedure, as well as the lack of special knowledge, scientifcally sound methods and economic support of expert institutions, is recognized as an effective position to actively combat this type of criminal offense in the direction of prevention.