Обґрунтування основоположних принципів адвоката ‒ справедливості та відповідальності

Abstract

Стаття присвячена обґрунтуванню основоположних в адвокатській діяльності принципів справедливості й відповідальності в межах філософсько-правового дискурсу. З’ясовано, що з-поміж похідних від аксіологічних принципів правозахисної діяльності адвоката необхідно виокремити передусім ідею справедливості в здійсненні правосуддя. Отже, доведено, що, як і гуманізм, справедливість є морально-юридичною категорією. Утім, констатується, що, хоча ідея справедливості й пронизує весь кримінальний процес, впливаючи на якісний характер не лише прийнятих рішень, а й вибору способів їх досягнення, все ж натепер вона залишається більшою мірою декларативним принципом. Відзначено, що своєрідність соціального статусу, правової свідомості й специфіки виконуваної діяльності безпосередньо впливають на формування в адвоката особливого відчуття справедливості, що апріорі еквівалентно впливає на його професійні особливості. Тому з огляду на це однією з умов успішної діяльності адвоката, як у професійно-правозахисному, так і в представницькому напрямах є набуття ним високої політичної культури. Отже, саме рівень політичної культури адвоката впливає на розуміння ним особистої відповідальності за формування та утвердження в суспільстві такого принципу, як справедливість. Цей принцип безпосередньо пов’язаний із ще одним аксіологічним принципом діяльності адвоката, а саме з відповідальністю як відповідністю поведінки адвоката соціально-нормативним вимогам, його професійному обов’язку, підпорядкованістю його поведінки соціальному контролю та інше. Таким чином, в тексті статті зображено, що відповідальність адвоката є різновидом суспільно-правової відповідальності. Отже, стверджується, що, зважаючи на специфіку інституту професійної відповідальності адвоката, слід задуматися про його подальший розвиток, перспективи й проблеми, які в чинних правилах адвокатської етики викладені не достатньою мірою та не системно. Запропоновано для початку процесу внесення змін у цей кодекс все ж таки з’ясувати, чи влаштовує сучасну адвокатську спільноту ситуація, що виникла навколо притягнення адвокатів до професійної відповідальності? Вочевидь ні. Що й зумовлює актуальність проведеного дослідження. The article is devoted to substantiation of the fundamental principles of justice and responsibility within the framework of philosophical and legal discourse. It was found that among the derivatives of the axiological principles of human rights advocacy, it is necessary to single out the idea of justice in the administration of justice. Thus, it is proved that, like humanism, justice is a moral and legal category. However, it is stated that although the idea of justice permeates the entire criminal process, influencing the qualitative nature not only of the decisions made, but also the choice of ways to achieve them, still today it remains, to a greater extent, a declarative principle. It is noted that the uniqueness of social status, legal consciousness and the specifics of the activities directly affect the formation of a lawyer’s specific sense of justice, which, a priori, has an equivalent effect on his professional characteristics. Therefore, in view of this, one of the conditions for the successful activity of a lawyer, both in professional and human rights, and in the representative areas is the acquisition of a high political culture. Thus, it is the level of political culture of the lawyer that influences his understanding of personal responsibility for the formation and establishment in society of such a principle as justice. This principle is directly related to another axiological principle of the lawyer’s activity, namely responsibility, as compliance of the lawyer’s behavior with social and normative requirements, his professional duty, subordination of his behavior to social control, etc. Thus, it is reflected in the text of the article that the responsibility of a lawyer is a kind of social and legal responsibility. Therefore, it is argued that given the specifics of the institution of professional responsibility of a lawyer should think about its further development, prospects and problems, which in the current rules of legal ethics are not set out sufficiently and not systematically. It is suggested that in order to start the process of amending this code, it is still necessary to find out whether the current legal community is satisfied with the situation that has arisen around bringing lawyers to professional responsibility? Obviously not. Which determines the relevance of the study.