Особливості екзистенційних страхів COVID-19 пацієнтів лікарень психіатричного профілю

Abstract

У статті проаналізовано ситуацію, спричинену пандемією COVID-19, яка є дійсно тривожною нині та не може залишитися байдужою. Пандемія, яку ми наразі переживаємо – подія, що змушує мільярди індивідуальностей думати про одну небезпеку для всіх. Тривога, що підживлюється страхом, – основа інстинкту самозбереження, схема дії якого залишається незмінною з часів праотців людства. В атмосфері невизначеності людина втрачає контроль і боїться того «поганого», що може трапитися зненацька. Психіка людини намагається знайти для себе вихід і задіяти психологічний захист. Одним із варіантів психологічного захисту є заперечення проблеми, що створює ілюзію безпеки: «якщо я не визнаю хворобу, її не існує». Розмірковуючи про наслідки цього процесу, активізується страх як інстинкт виживання та базова емоція людини. В умовах пандемії COVID-19 нагнітання страхів, створення постійної психічної напруги та стресу стало своєрідною психологічною зброєю масового ураження. Коли страх стає домінуючою емоцією та починає керувати думками й поведінкою людини, він призводить до деградації особистості. Звісно, лише від нас і від нашого критичного мислення залежить, як саме реагувати на це – мати «холодну голову» чи впадати в паніку. Однак було б невірним уважати, що всі люди однаково реагують на загальну ситуацію пандемії COVID-19. Різні категорії людей, перебуваючи в різних ідентичностях, соціальних системах, ментальних просторах, філософських засадах, релігійних спільнотах, вікових зонах мають різні фантазії щодо життя та смерті, самої хвороби та її наслідків, включаючи водночас різноманітні механізми психологічних захистів і використовуючи численні прийоми когнітивного та семантичного змістів. У цьому контексті нас зацікавила така специфічна категорія людей, як пацієнти з психічними розладами, що перебувають на стаціонарному лікуванні в психіатричній лікарні. Внаслідок своїх порушень вони мають знижений імунітет, затьмарений стан свідомості та інші розлади особистості, які в умовах пандемії загострюються через вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на психічне здоров’я. Тому актуальним є вибір теми дослідження, а саме «Особливості екзистенційних страхів щодо COVID у пацієнтів лікарень психіатричного профілю» в контексті розуміння семантики екзистенційних страхів. The article analyzes the situation caused by the COVID-19 pandemic, which is really alarming nowadays and cannot remain indifferent. The pandemic that we are experiencing now is an event that makes billions of individual minds think of the danger that threatens everyone. Anxiety fueled by fear is the basis of the instinct of self-preservation, the pattern of action of which has remained unchanged since the ancestors of mankind. In uncertainty a person loses control and is afraid of the bad that can happen suddenly. The human psyche tries to find a way out and includes psychological protection. One of the options for psychological protection is to deny the problem, which creates the illusion of security: if I do not recognize the disease, then it does not exist. Reflecting on the consequences of this process activates fear as a survival instinct and a basic human emotion. In terms of the COVID-19 pandemic, the instillation of fears,the creation of constant mental tension and stress became a kind of psychological weapon of mass destruction. When fear becomes the dominant emotion, begins to control a person's thoughts and behavior, it leads to the degradation of personality. Of course, it is up to us and our critical thinking how to react to this – to have a clear mind or to panic. However, it would be wrong to assume that all people react equally to the general situation of the COVID-19 pandemic. Different categories of people, being in various identities, social systems, mental spaces, philosophical principles, religious communities, age zones have contrasting fantasies about life and death, the disease itself and itsconsequences, including various mechanisms of psychological protection, using numerous techniques of cognitive and semantic meanings. As you can see, in this case, we were interested in a certain classification of people such as patients with, but there is also a group of people with mental disorders who are hospitalized in a psychiatric hospital. As a result of their disorders, they have reduced immunity, a clouded state of consciousness and other personality disorders, which in a pandemic are exacerbated by the influence of external and internal factors on mental health. Therefore, the relevance of the choice of research topic is obvious, namely "Peculiarities of COVID existential fears in patients of psychiatric hospitals" in the context of understanding the semantics of existential fears in the proposed sample of research.