Структурна модель юридично значущої поведінки: загальнотеоретичний аналіз

Abstract

У статті розглянуто структурну модель юридично значущої поведінки та наведено її характеристику з точки зору загальнотеоретичної юриспруденції. Наголошено, що поведінка людини – це відображення цілеспрямованих активних дій чи бездіяльності соціального суб’єкта, спрямованих на практичну багатоманітність життя людини з метою узгодження суспільних інтересів. Зазначено, що поведінка людини як явище досліджується правом у формі юридично значущої поведінки людини, яку можна визначити як соціально значущу (позитивну чи негативну), свідомо-вольову поведінку людей (окремих індивідів, колективів або груп людей), яка зовні виражена у формі конкретних фізичних дій або бездіяльності, врегульована (передбачена) нормами права, підконтрольна державі та спричиняє юридичні наслідки. The article deals with the structural model of legally meaningful behavior and its characteristic from the point of view of general theoretical jurisprudence. It is stressed that human behavior is a reflection of purposeful active actions or inaction of a social subject aimed at practical diversity of human life in order to reconcile public interests. It is noted that human behavior as a phenomenon is investigated by law in the form of legally meaningful human behavior that can be defined as socially significant (positive or negative), consciously-volitional behavior of people (individual individuals, groups or groups of people), which is outwardly expressed in the form of specific physical actions or inactivity regulated (foreseen) by law, controlled by the state and causing legal consequences.