Splitting Linguistic Consciousness of Ukrainians: Neuropsychological and Legal Aspects (Web of Science)

Abstract

У статті розглядається проблема розколу мовної свідомості українців внаслідок деструктивного історичного впливу Росії на їх самоідентичність. У зв’язку з цим пропонується ряд шляхів вирішення цієї конкретної проблеми на законодавчому рівні, а також у контексті нейропедагогічного та нейропсихологічного підходів. Стаття має на меті довести, що українська мова є ключовим фактором національної самоідентичності, а відповідний нейропедагогічний вплив на мовну особистість може виправити негативні установки, стереотипи та слабку самоідентифікацію. Методи дослідження включають історичний та системний аналіз відповідних законодавчих положень; екстраполяція історичних фактів на етнопсихологічний та нейронауковий рівні; узагальнення та моделювання (формулювання ефективних рекомендацій на основі попереднього аналізу). Крім того, у сучасній мовній політиці у відносинах між Україною та сусідніми країнами є відмінності та мовні конфлікти. У зв’язку з цим у статті зроблена спроба окреслити роль нейропедагогічного інструментарію у виправленні розщеплення мовної свідомості як найбільш деструктивного особистісного явища штучного білінгвізму. Нарешті, стаття доводить, що юридична підтримка може лише створити основу для вирішення проблеми штучного двомовності. Водночас вихід із деструктивної мовної політики лежить у застосуванні новітніх нейропедагогічних та нейропсихологічних методів, описаних у висновках нижче. The article deals with the problem of splitting linguistic consciousness of Ukrainians as a result of Russia’s destructive historical influence on their self-identity. In this regard, it offers some ways of solving this particular problem at the legislative level, as well as in the context of neuropedagogical and neuropsychological approaches. The article aims to prove that the Ukrainian language is the key factor in national self-identity, and appropriate neuropedagogical influence on linguistic personality can correct negative attitudes, stereotypes and weak self-identification. Research methods include historical and systemic analysis of relevant legal provisions; extrapolation of historical facts to the ethnopsychological and neuroscientific levels; generalization and modelling (formulating effective recommendations based on a preliminary analysis). Besides, the article discusses and characterizes the causes of differences in linguistic space, mainly in the south-eastern and western regions of Ukraine. They led to bilingualism, which is one of the factors threatening national security and territorial integrity. Furthermore, there are differences and linguistic conflicts in the current language policy in terms of relations between Ukraine and neighbouring countries. In this regard, the article attempts to outline the role of neuropedagogical tools in correcting splitting linguistic consciousness as the most destructive personal phenomenon of artificial bilingualism. Finally, the article proves that legal support can only provide a framework for solving the problem of artificial bilingualism. At the same time, the way out of destructive language policy lies in applying the latest neuropedagogical and neuropsychological methods, described in the conclusions below.