Наслідки впливу бойового стресу на психологічний стан особистості військовослужбовця

Abstract

У статті висвітлено особливості психологічного стану військовослужбовця, який пережив бойовий стрес. Виокремлено класичні та сучасні напрацювання, як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників із означеної проблематики. Зокрема, О. Блінова, який визначив деформацію особистості військовослужбовців у наслідок участі в бойових діях, описав вплив страху на психологічний ресурс особистості військовослужбовця, ґрунтовно розкрив психологію бойової психічної травми у монографії; О. Друзь (головний воєнний психіатр України, після поданої ним інформації був звільнений з посади), заявив, що 98% учасників бойових дій на Донбасі потребують психіатричної допомоги через посттравматичний стресовий розлад внаслідок дій бойових стрес-факторів, а 93% – несуть загрозу суспільству; А. Козинчук окреслив проблему дезадаптації демобілізованих бійців АТО. Охарактеризовано й проаналізовано наслідки бойового стресу. Представлено окремі результати емпіричного дослідження наслідків бойового стресу на психічний стан особистості військовослужбовця, яке було організовано на базі двох військових частин впродовж вереснялистопада 2021 р., із використанням діагностичного інструментарію: опитувальника: «Опитування скринінгу посттравматичного стресового розладу» за О. Бліновим; методики «Прогноз» для визначення рівня нервовопсихічної стійкості за В. Бодровим. Респондентами були представники чоловічої статі (52 військовослужбовця), які брали участь у бойових діях при проведенні антитерористичної операції (АТО) впродовж 2014-2021 рр. на Сході України. Зазначимо, що більшість військових, які були у зоні бойових дій, не мають бажання говорити та погоджуватися з тим, що в них є певні психічні чи психологічні проблеми, тим самим не вирішуючи їх, а заганяючи у підсвідомість. Ґрунтуючись на отриманих даних за середніми показниками, констатуємо, що бійцям, які повернулися із зони бойових дій, потрібна допомога психолога, медика, сонолога, соціального працівника чи інших спеціалістів. The article highlights the peculiarities of the psychological state of a serviceman who has experienced combat stress. Classical and modern developments of both domestic and foreign researchers on this issue are singled out. In particular, O. Blinov determined the deformation of the personality of servicemen as a result of participation in hostilities, described the impact of fear on the psychological resource of a serviceman's personality, thoroughly revealed the psychology of combat mental trauma in his monograph; O. Druz (Chief Military Psychiatrist of Ukraine, after the information he provided, was dismissed from his post), said that 98% of combatants in the Donbas need psychiatric care due to post-traumatic stress disorder as a result of the actions of combat stress factors, and 93% – a threat to society; A. Kozynchuk outlined the problem of maladaptation of demobilized ATO fighters. The consequences of combat stress are characterized and analyzed. Some results of an empirical study of the combat stress influence on the serviceman mental state, which was organized based on two military units during September-November 2021, using diagnostic tools: a questionnaire: «Post-traumatic stress disorder screening survey» by O. Blinov; methods «Forecast» to determine the level of neuropsychological stability according to V. Bodrov. The respondents were males (52 servicemen) who took part in hostilities during the anti-terrorist operation (ATO) during 2014-2021 in eastern Ukraine. It should be noted that most of the soldiers who were in the war zone do not want to talk and agree that they have certain mental or psychological problems, thus not solving them, but driving them into the subconscious. Based on the average data obtained, we state that soldiers who have returned from the combat zone need the help of a psychologist, physician, sonologist, social worker, or other specialists.