Розслідування воєнних злочинів: логістичні, криміналістичні та судово-медичні питання

Abstract

Протидія агресору відбувається не лише на полі бою, але й на геополітичному, дипломатичному, економічному, інформаційному та інших рівнях. Важливим є правовий «фронт» слідчих, прокурорів, криміналістів, судових медиків та інших фахівців, які докладають зусилля у надскладних умовах для забезпечення якісного документування фактів порушення міжнародного гуманітарного права. Іманентною метою статті є створення передумов для оптимізації цієї діяльності. Фактична мета полягає в експлікації ключових логістичних, криміналістичних та судово-медичних питань забезпечення досудового розслідування воєнних злочинів, вчинених на території України. Структура статті охоплює кілька підрозділів. Перша частина проливає світло на окремі концептуальні питання термінології. Друга частина презентує сутність логістики розслідування воєнних злочинів, компоненти логістичної системи постачання та розподілу ресурсів за низкою напрямків. У третій частині виокремлено основні напрямки використання криміналістичних та судово-медичних знань під час розслідування воєнних злочинів. У четвертій частині викладено окремі практичні аспекти роботи криміналіста та судово-медика у «польових умовах». У висновках підкреслюється, що відсутність донедавна практики розслідування воєнних злочинів зумовила відхід на другий план фахових дискусій проблематики їх розслідування. Натомість сьогодні існує запит правоохоронної системи на (1) формування спеціалізованих методик розслідування окремих воєнних злочинів; (2) застосування системного підходу до логістичного забезпечення кримінального провадження; (3) вивчення та впровадження передового зарубіжного досвіду та міжнародних стандартів використання криміналістичних та медичних знань при збиранні доказів воєнних злочинів, розширення практики створення спільних слідчих груп, залучення іноземних фахівців ad hoc; (4) розробку засад планування розслідування воєнних злочинів, оптимізацію роботи з особистісними, речовими, цифровими та документальними джерелами криміналістичної інформації; (5) розробку алгоритмів дій на специфічних місцях (місцях масштабних руйнувань, масових вбивств, масових поховань і т.д.), де потрібні особливі навики та особливі форми взаємодії слідчих, експертів, криміналістів, судових медиків та інших фахівців. Counteraction to the aggressor takes place not only on a battle-field but also on the geopolitical, diplomatic, economic, informative and other levels. The legal "front" of investigators, prosecutors, forensic scientists, medical experts and other professionals is also important. They work in extremely difficult conditions in order to ensure high-quality documentation of humanitarian law violations. The latent purpose of this article is to create the preconditions for optimization of this activity. The actual goal is to clarify the key logistical, forensic and medical issues of ensuring the pre-trial investigation of war crimes committed in Ukraine. The article structure includes several sections. The first part gives some conceptual theses on terminology. The second part presents the essence of the logistics of the war crimes investigation; the components of the logistics system of supply and distribution of different resources during the investigative phase of a case. The third part shows the areas, where forensic science and medical knowledge can be used. The fourth part outlines some practical aspects of the work in the "field". The conclusions emphasize that the lack of practice of war crimes investigation has led to the result that the topic of investigation process has become beyond the scope of professional discussions. Instead, today there is a request from the law enforcement (1) to develop specific guidelines of war crimes investigating; (2) to apply systematic approach to logistical support of criminal proceedings; (3) to study and implement best foreign experience and international standards of collecting evidence; expanding the practice of involving joint investigation teams, foreign experts ad hoc; (4) to develop planning principles of war crimes investigation, optimization of work with personal, material, digital and documentary sources of evidence; (5) to develop special algorithms of action in particular places (large-scale destruction, mass murders, mass graves and other places), where special skills and special interaction between investigators, forensic scientists, medical experts and other specialists are required.