Розвиток практики Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду стосовно належного суб’єкта здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва

Abstract

Стаття присвячена дослідженню розвитку практики Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду стосовно процесуального оформлення визначення слідчого, який уповноважений на здійснення досудового розслідування, та прокурора, який здійснюватиме процесуальне керівництво, та відкриття відповідних документів у порядку ст. 290 КПК України. Досліджено три постанови, блоки питань, які там вирішувалися, щодо процесуальних рішень, їх оформлення, відкриття у порядку ст. 290 КПК України. Висловлено авторську позицію щодо процесуального оформлення визначення слідчого, який уповноважений на здійснення досудового розслідування, та прокурора, який здійснюватиме процесуальне керівництво, наслідків відсутності відповідних рішень, у тому числі стосовно допустимості зібраних доказів, а також правил відкриття у порядку ст. 290 КПК України. Аргументовано, що тенденціями судової практики ОП ККС ВС по цих проблемах є такі: формалізація визначення; відсутність відповідних документів тягнуть за собою визнання недопустимості зібраних доказів за критерієм неналежності суб’єкта збирання; відомості про прокурора/слідчого у ЄРДР не є формальним та змістовим замінником процесуального рішення; відкриття відповідних процесуальних рішень щодо слідчого має бути здійснено у разі виникнення сумнівів стосовно наявності повноважень у слідчого. The article is devoted to the development of the practice of the Joint Chamber of the Criminal Court of Cassation regarding the procedural design of the investigator who is authorized to conduct pre-trial investigation and the prosecutor who will conduct procedural guidance, and the disclosing of relevant documents under Art. 290 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. Three resolutions, blocks of issues that were resolved there, on procedural decisions, their design, disclosing in accordance with Art. 290 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. The author’s position on the procedural design of the defnition of the investigator, who is authorized to conduct a pre-trial investigation, and the prosecutor who will provide procedural guidance, the consequences of the lack of relevant decisions, including the admissibility of collected evidence and rules of disclosing under Art. 290 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. It is argued that the trends in the case law of the Supreme Court of Cassation on these issues are as follows: formalization of the defnition; the absence of relevant documents entails the recognition of the inadmissibility of the collected evidence on the criterion of the subject of collection; information about the prosecutor/investigator in the IRPTI is not a formal and meaningful substitute for a procedural decision; the disclosing of appropriate procedural decisions regarding the investigator should be carried out in case of doubt as to the existence of the investigator’s authority. Artykuł poświęcono badaniu rozwoju praktyki Zjednoczonej Izby Kasacyjnego Sądu Karnego w zakresie proceduralnego określenia śledczego, który jest upoważniony do przeprowadzenia postępowania przygotowawczego, i prokuratora, który przeprowadzi zarządzanie procesowe, oraz otwarcia odpowiednich dokumentów w trybie art. 290 Kodeksu Postępowania Karnego Ukrainy. Zbadano trzy orzeczenia, bloki spraw, które zostały tam rozwiązane, dotyczące decyzji procesowych, ich sporządzenia, otwarcia w trybie art. 290 Kodeksu Postępowania Karnego Ukrainy. Wyrażono stanowisko autora dotyczące procedury określenia śledczego, który jest upoważniony do przeprowadzenia postępowania przygotowawczego, i prokuratora, który przeprowadzi zarządzanie procesowe, konsekwencje braku odpowiednich decyzji, w tym dotyczących dopuszczalności zebranych dowodów, a także zasad otwarcia w trybie art. 290 Kodeksu Postępowania Karnego Ukrainy. Argumentuje się, że tendencje praktyki sądowej Zjednoczonej Izby Kasacyjnego Sądu Karnego w tych kwestiach są następujące: formalizacja określenia; brak odpowiednich dokumentów pociągają za sobą uznanie niedopuszczalności zebranych dowodów według kryterium nieuczciwości podmiotu; informacje dotyczące prokuratora/śledczego w Jednolitym Rejestrze Postępowań Przygotowawczych nie stanowią formalnego i merytorycznego substytutu decyzji procesowej; otwarcie odpowiednich decyzji procesowych w zakresie śledczego powinno być dokonane w razie wątpliwości co do posiadania uprawnień przez śledczego.