Research of young female handball players’ self-actualizing mental states (Scopus)

Abstract

Мета – встановити взаємозалежність характеристик самоактуалізації та розробити факторну структуру психічних станів самоактуалізації у юних гандболісток. Методи. Були застосовані валідні методи психодіагностики, апробовані в ряді спортивних досліджень; цілеспрямоване спостереження з використанням стандартних форм протоколів; факторний аналіз зниження пропорційності елементів самоактуалізації за методом ANOVA; і кореляція Спірмена. Результати. Методологічною основою дослідження став погляд на особистість як на відкриту, динамічну систему, що самоорганізується та саморозвивається. Описано психологічні закономірності спортивних досягнень молоді. Встановлено параметри самореалізації юних гандболісток. Вибудовується самоактуалізаційна факторна структура психічних станів. F1 «Пошук самоактуалізації» (25,943%), F2 «Самомотивація» (21,948%), F3 «Часова невідповідність» (14,737%), F4 «Світосприйняття» (9,221%) і F5 «Ставлення до пізнання» (4,453%) були визначені як п’ять факторів (76,312%). Було виявлено, що F1 і F2 найбільш послідовно навантажені компонентами саморегуляції. F1 і F2 мають найсильнішу кореляцію (p≤.05; p≤.01). F3 «Часову невідповідність» визначено як найшкідливіший домінуючий самоактуалізаційний психічний стан. Повна концентрація на майбутньому та меті звужує увагу молодих гандболісток до результату, нехтуючи якістю процесу, що негативно впливає на загальну результативність. Висновки. Експериментально встановлено та доведено, що результати дослідження необхідно впроваджувати у підготовку та реабілітацію юних гандболісток. Самоактуалізаційні психічні стани, які були встановлені та визначені, є прихованим ресурсом хороших спортивних результатів у гандболісток. Виявлення тренерським штабом поширених самоактуалізаційних психічних станів гандболісток забезпечує тактичну перевагу над суперником. Слід підкреслити, що поєднання процесуального компонента та результату розкриває психологічний розвиток спортсмена та призводить до досягнення стабільно відмінних результатів. The purpose is to establish the interdependence of self-actualization characteristics and to develop the factor structure of self-actualization mental states in young female handball players. Methods. Valid psychodiagnostic methods that have been validated in a number of sports studies were employed; targeted surveillance using standard protocol forms; factor analysis of lowering the proportionality of self-actualization elements using the ANOVA method; and Spearman correlation (rs). Results. The study’s methodological basis was the view of personality as an open, dynamic, self-organizing, and self-developing system. The psychological patterns of youth sports achievements are described. The parameters for young female handball players’ self-actualization have been established. The self-actualizing mental states factor structure is built. F1 “Search for Self-Actualization” (25.943%), F2 “Self-Motivation” (21.948%), F3 “Temporal Incongruence” (14.737%), F4“World Perception” (9.221%) and F5 “Attitude to Cognition” (4.453%) were identified as the five factors(76.312%). F1 and F2 were discovered to be the most consistently loaded with self-regulatory components. F1and F2 have the strongest correlation (p≤.05; p≤.01). F3 “Temporal Incongruence” was identified as the most harmful dominating self-actualizing mental state. Total concentration on the future and the objective narrows the attention of young female handball players to the outcome while disregarding the quality of the process, which has a detrimental impact on overall performance. Conclusions. It is experimentally defined and proved that the study’s findings should be implemented in the training and rehabilitation of young female handball players. Self-actualizing mental states that have been established and defined are a hidden resource of good sports performances in female handball players. The coaching staff’s discovery of the prevalent self-actualizing mental states of female handball players provides a tactical advantage over the opponent. It should be emphasized that the combination of procedural component and outcome reveals the athlete’s psychological development and leads to the attainment of consistently excellent performance.