Особисті немайнові права пацієнта – види, способи та форми захисту

Abstract

У статті підкреслюється, що на сьогоднішньому етапі розвитку українського суспільства надзвичайно актуальною є проблема правового регулювання відносин у сфері охорони здоров’я. Пацієнт є основним учасником медичних правовідносин, тому важлива увага повинна бути присвячена дослідженню його особистих немайнових прав та їхньому захисту. Автори виділяють особливості та основні ознаки пацієнта, його особисті немайнові права та обов’язки, способи та форми захисту особистих немайнових прав пацієнта. Робиться висновок, що пацієнт - це фізична особа, яка отримує медичну допомогу з приводу будь-якого захворювання, патологічного стану або іншого порушення здоров’я та життєдіяльності, а також користується медичними послугами незалежно від наявності у нього захворювання. Наводиться юридична конструкція механізму захисту прав пацієнта, яка включає об’єкт, суб’єктів, форми та гарантії захисту. У статті наголошується, що інститут захисту особистих немайнових прав пацієнта є недостатньо врегульованим у законодавстві. Особлива увага приділена праву пацієнта звернутися за захистом до Європейського Суду з прав людини. Автори зазначають, що на сьогоднішній день залишається потреба вдосконалити відповідні чинні нормативні акти з метою забезпечення умов для охорони здоров’я громадян та реалізації права на охорону здоров’я. Робиться висновок, що існує потреба в прийнятті окремого нормативного акту – Закону України «Про захист прав пацієнтів», який би відповідав сучасним реаліям та відобразив основні принципи захисту прав пацієнта, який включив би основні питання правового регулювання відносин між медичними закладами, лікарями та пацієнтами щодо забезпечення медичної допомоги, механізм правового захисту, як пацієнтів і лікарів. Визначено, за часів незалежності України законодавство у сфері охорони здоров’я зазнало багатьох змін. Проте і на сьогоднішній день залишається потреба вдосконалити відповідні чинні нормативні акти з метою забезпечення умов для охорони здоров’я громадян та реалізації конституційного права на охорону здоров’я. Незважаючи на те, що в законодавстві, на перший погляд, закріплені права пацієнта, інструменти для захисту у разі їх порушення, на практиці існує недосконала система забезпечення права пацієнта на захист та вбачається певна декларативність юридичних гарантій. Існує потреба в ретельному дослідженні механізмів захисту порушених прав пацієнта, вдосконалення існуючих, а також пошуку нових (спеціальних) способів захисту, які враховують специфіку цих відносин, найбільш сприяють захисту прав пацієнта, впровадження ряду доказів, які дозволяють пацієнту в спорі з медичним закладом, виступати на рівних умовах. Вказується, розвиток ринку медичних послуг ставить питання вивчення спорів, які можуть виникнути під час звернення пацієнта за медичною допомогою або під час надання йому медичної послуги. Виходячи з особливої соціальної значущості об’єкта правовідносин - здоров’я людини, виникає потреба у створенні сучасної та ефективної системи вирішення спорів, важливе місце в якій повинен займати суд. The article emphasizes that at today’s stage of development of Ukrainian society, the problem of legal regulation of relations in the feld of health care is extremely relevant. The patient is the main participant in medical legal relations, therefore, important attention should be devoted to the study of his personal non-property rights and their protection. The authors highlight the features and main features of the patient, his personal non-property rights and obligations, methods and forms of protection of the patient’s personal non-property rights. It is concluded that a patient is a natural person who receives medical care for any disease, pathological condition or other health and vital activity disorder, and also uses medical services regardless of the presence of a disease. The legal structure of the mechanism for protecting the patient’s rights is given, which includes the object, subjects, forms and guarantees of protection. The article emphasizes that the institution of protection of personal non-property rights of the patient is insufciently regulated in the legislation. Special attention is paid to the patient’s right to seek protection from the European Court of Human Rights. The authors point out that there is still a need to improve relevant current regulations in order to ensure conditions for health protection of citizens and the realization of the right to health care. It is concluded that there is a need to adopt a separate regulatory act - the Law of Ukraine «On the Protection of Patients’ Rights», which would correspond to modern realities and reflect the basic principles of the protection of patient rights, which would include the main issues of legal regulation of relations between medical institutions, doctors and patients regarding provision of medical care, mechanism of legal protection for both patients and doctors. It was determined that during the independence of Ukraine, the legislation in the feld of health care underwent many changes. However, even today there is still a need to improve the relevant current normative acts in order to ensure the conditions for the health care of citizens and the implementation of the constitutional right to health care. Despite the fact that, at frst glance, the legislation enshrines the patient’s rights, tools for protection in case of their violation, in practice there is an imperfect system of ensuring the patient’s right to protection and a certain declarative nature of legal guarantees is seen. There is a need for a thorough study of mechanisms for the protection of violated patient rights, improvement of the existing ones, as well as the search for new (special) methods of protection that take into account the specifcs of these relationships, most contribute to the protection of the patient’s rights, the introduction of a number of evidences that allow the patient in a dispute with a medical institution to speak on equal terms. It is indicated that the development of the market of medical services raises the issue of studying disputes that may arise during a patient’s request for medical help or during the provision of a medical service to him. Based on the special social signifcance of the object of legal relations - human health, there is a need to create a modern and effective dispute resolution system, in which the court should occupy an important place.