Семіотична різноадресність права як тексту

Abstract

Проаналізовано право як текстовий виклад соціально значущої інформації, що можна розглядати у формі монологу, діалогу, полілогу, внутрішнього мовлення або безсуб‘єктної комунікації з урахуванням антропологічних чинників – адресата й адресанта. Доведено, що право містить ознаки всіх цих стилів, що підкреслює його семіотичну різноадресність. The author analyzes the law as a text summary of socially significant information, which can be seen in the form of a monologue, dialogue, multilogue, inner speech and subjectless communication with considering anthropological factors – the recipient and the sender. It is proved that the law has signs of all these styles, emphasizing its semiotic differently-targeted.