Вина у складах насильницьких злочинів проти власності за законодавством України та Республіки Польща

Abstract

У статті проаналізовано особливості вини у складах насильницьких злочинів проти власності за законодавством України та Республіки Польща. Установлено спільність щодо віднесення цих складів злочинів до умисних у законодавстві обох держав. Натомість акцентовано, що є деякі відмінності загально-теоретичних підходів щодо значення вини у кримінальному праві та законодавстві України і Республіки Польща. Звернено увагу на певні особливості польського кримінально-правового регулювання. Насамперед це стосується відсутності віднесення вини до суб’єктивної сторони, невизначеність поділу умислу та необережності на види, чіткий розподіл злочинів лише як умисних, а проступків – лише як необережних. Обґрунтовано необхідність зміни законодавчого визначення умислу та необережності у чинному Кримінальному кодексі України. This article analyzes peculiarities of guilt as an element of violent crimes, under legislations of Ukraine and Poland. In legislations of both states, community for attributing/ wever, it is emphasized that there are some differences between general theoretical approaches to meaning of guilt in criminal laws and legislations of Ukraine and Republic of Poland. Moreover, attention is paid to specifc features of Polish criminal and legal regulation. Primarily, it refers to absence of attributing guilt to mens rea, an indefnite division between types of intentional crimes and negligent crimes, clear distribution of a felony only as an intentional crime and a misdemeanor only as a negligent crime. The necessity of changing legal determination of intent and negligence in valid Criminal Code of Ukraine is proved.