Особливості розуміння суїциду з позиції психології та християнського віровчення

Abstract

Здійснено теоретичний аналіз концепцій щодо розуміння поняття суїциду в психології, а також розглянуто особливості трактування суїциду з точки зору християнського віровчення. Зроблено спробу порівняння та інтеграції даних підходів з подальшою перспективою дослідження профілактики потенційних суїцидентів. Встановлено, що християнське віровчення є надпотужним превентивним фактором суїциду серед християн. Натомість психологічна допомога стосується більше попередження та запобігання рецидивів самогубства в кожному окремому випадку і не носить масового характеру. Саме тому Христова віра та наукові досягнення в психології доповнюють одне одного і повинні виступати у взаємодії при вирішенні проблеми самогубства. Лише за цієї умови, на наш погляд, відсоток здійснення суїциду може суттєво знизитись. The theoretical analysis of the concepts was done for more understanding of the notion of suicide in psychology, as well as the features of interpretation of suicide were considered from the perspective of Christian doctrine. The attempt to compare and integrate these approaches was made with the prospective study of the prevention of potential suicide. The Christian doctrine is established to be the most powerful preventive factor of suicide among Christians. But psychological assistance concerns the prevention and prevents recurrence of suicide in each separate case and is not of a mass character. That is why the faith of Christ and the scientific achievements in psychology complement each other and should act in cooperation while solving the problem of suicide. Only on this condition, in our opinion, the percentage of committing suicide may be significantly reduced.