Проблеми тлумачення договорів в Україні в умовах гармонізації з правом Європейського Союзу

Abstract

Зміст договору іноді може бути викладено настільки складно та незрозуміло і сторонам, і третім особам, на яких покладено його виконання або яке виконується на користь третьої особи, що виникає питання про його з’ясування шляхом тлумачення. Зміст договору може бути витлумачений його сторонами або на їх вимогу судом. Водночас законодавчо закріплені правила тлумачення договорів не завжди дозволяють з’ясувати їх справжній зміст. Стаття присвячена проблемам тлумачення договорів в Україні в умовах гармонізації з правом ЄС. У статті досліджується можливість використання при тлумаченні договорів принципу «contra proferentem». Проаналізовано особливості його закріплення в уніфікованих міжнародних договорах та національних законодавствах європейських держав. Запропоновано залежно від того, до яких типів договорів цей принцип може бути застосований, виокремити дві групи держав: ті, які закріплюють можливість його застосування до будь-якого типу договорів, тобто встановлюють його універсальність; ті, які сферу застосування цього принципу обмежують лише деякими типами договорів. В окремих державах, які належать до другої групи, судова практика прагне розширити застосування принципу «contra proferentem» і при тлумаченні інших договорів. Окрему увагу приділено аналізу постанов Верховного Суду, в яких напрацьовані певні механізми, пов’язані із застосуванням принципу «contra proferentem» при тлумаченні змісту договорів. У статті зроблено висновок, що принцип «contra proferentem» у судовій практиці застосовується при тлумаченні умов різних типів договорів. Тлумачення змісту договору на підставі принципу «contra proferentem» є доцільним та перспективним, оскільки може використовуватись у випадку неможливості застосування законодавчо закріплених правил тлумачення договорів. Для ефективного використання варто закріпити його на законодавчому рівні. The content of the contract can sometimes be so complicated and unclear to both the parties and the third persons entrusted with its execution or that it is executed for the benefit of a third party, that the question of its clarification by means of interpretation arises. The content of the contract can be interpreted by its parties or at their request by the court. At the same time, the legally established rules of interpretation of contracts do not always make it possible to find out their true meaning. The article has been devoted to the problems of the interpretation of contracts in Ukraine under the conditions of harmonization with EU law. In the article it has been examined the possibility of using the «contra proferentem» principle in the interpretation of contracts. The peculiarities of its consolidation in unified international treaties and national legislation of European states have been analyzed. It has been proposed, depending on the types of contracts to which this principle can be applied, to distinguish two groups of states: those that establish the possibility of its application to any type of contract, that is, establish its universality; those that limit the scope of this principle to only certain types of contracts. In some states that belong to the second group, judicial practice tends to expand the application of the «contra proferentem» principle to the interpretation of the other contracts as well. The particular attention has been paid to the analysis of the decisions of the Supreme Court, which developed certain mechanisms related to the application of the «contra proferentem» principle in the interpretation of the content of contracts. In the article it has been made the conclusion that the «contra proferentem» principle is used in judicial practice when interpreting the terms of various types of contracts. Interpretation of the content of the contract on the basis of the «contra proferentem» principle is expedient and promising, as it can be used in the event of the impossibility of applying the legally established rules of contract interpretation. For effective use, it should be fixed at the legislative level.