Філософсько-правові засади реалізації принципів справедливості і відповідальності у діяльності органів внутрішніх справ: дисертація

Abstract

У дисертації здійснено першу у вітчизняній науці спробу комплексно дослідити філософсько-правовий вимір фундаментальних засад реалізації принципів справедливості та відповідальності в діяльності органів внутрішніх справ. Обґрунтовано методологічний потенціал філософсько-правової науки, що дозволило досліджувати реалізацію принципів справедливості та відповідальності в діяльності органів внутрішніх справ крізь призму онтологічного, гносеологічного, аксіологічного, праксеологічного, герменевтичного та антропологічного аспектів. Запропоновано визначення понять «справедливість» та «відповідальність» як філософсько-правових полідисциплінарних категорій, що, перебуваючи в когерентному зв’язку, відображають конкретно-історичні уявлення про міру належного (моральний аспект), міру відповідності різних соціальних явищ та вчинків (соціальний аспект), трактування цієї міри у свідомості особи (психологічний аспект), закріплення в нормах права (правовий аспект), відображення в гуманітарній політиці держави (політичний аспект), актуалізації в системі загальносуспільних ідей, поглядів (ідеологічний аспект). The thesis presents a first attempt in science research complex philosophical and legal aspects of implementing the principles of fundamental principles of justice and accountability in the work of the police. The methodological potential philosophical and legal doctrine which allowed studying the implementation of the principles of justice and accountability in the activities of internal affairs in the light of the ontological, epistemological, axiological, praxeological, hermeneutic and anthropological aspects. A definition of «fairness» and «responsibility» as a philosophical and multidisciplinary legal categories, while in coherent communications reflect specific historical understanding of the proper measure (moral dimension), as compliance of various social phenomena and behavior (social aspect), the interpretation of this measure in the mind of the person (psychological aspect), enshrined in law (legal aspects), reflected in the humanitarian policy of the state (the political aspect), updating the system general public ideas, beliefs (ideological dimension).