Адміністративно-правове регулювання превентивної діяльності підрозділів національної поліції щодо забезпечення безпеки територіальних громад в Україні: дисертація

Abstract

У дисертації проведено комплексний адміністративно-правовий аналіз розвитку Національної поліції України та місцевого самоврядування, з особливим акцентом на реформах, що спрямовані на підвищення ефективності правозастосування та розвитку самоврядних інституцій в Україні. В дослідженні аналізується, як історичні зміни у правовому регулюванні вплинули на сучасний стан правоохоронних органів та їх взаємодію з громадськістю і територіальними громадами. Робота включає три основні розділи: історичний огляд розвитку Національної поліції, аналіз сучасного стану її діяльності та місцевого самоврядування, та рекомендації щодо подальшого вдосконалення взаємодії між поліцією та місцевими громадами. Особлива увага приділяється впливу міжнародних стандартів на правову практику в Україні та ролі місцевого самоврядування у забезпеченні публічної безпеки. Дисертація висвітлює, як правові ініціативи та зміни у законодавстві впливали на формування поліцейських структур і методи їх роботи, включаючи розширення повноважень і засобів взаємодії з населенням. Розкрито проблеми та виклики, з якими зіткнулася поліція в процесі реформ та модернізації, та подано аналіз впливу цих процесів на загальну стабільність і безпеку в країні. Здійснено ґрунтовний аналіз ґенези становлення та розвитку органів місцевого самоврядування і поліцейських структур в Україні крізь призму забезпечення безпеки територіальних громад. Виявлено історично детерміновані ознаки самоврядного характеру правоохоронної діяльності, що слугували запорукою її ефективності. Акцентовано на необхідності врахування цього досвіду в ході муніципальної та поліцейської реформ. Сформульовано авторську дефініцію «безпека територіальної громади» як динамічної системи забезпечення захищеності первинного суб’єкта місцевого самоврядування від загроз його самореалізації, розвитку та реалізації прав й інтересів. Розкрито комплексну правову природу адміністративно-правового статусу підрозділів превенції поліції у забезпеченні цієї безпеки, обґрунтовано доцільність його структурування за цільовим, структурно-організаційним та компетенційнофункціональним блоками. Окреслено особливості адміністративно-правового регулювання діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громади як комплексного правового інституту забезпечення публічної безпеки у співпраці з територіальними громадами. Підкреслено його динамічний характер та вказано на необхідність перманентної адаптації до викликів сьогодення на засадах сервісно-партнерської моделі «Community Policing». Детально проаналізовано сучасну проблематику профілактичної діяльності підрозділів ювенальної превенції в умовах воєнного стану. Констатовано суттєве ускладнення реалізації прав дитини та зниження ефективності існуючих механізмів їх захисту. Аргументовано доцільність розробки та законодавчого закріплення комплексної стратегії профілактики правопорушень серед дітей, розширення компетенції ювенальної превенції, вдосконалення її кадрового, матеріальнотехнічного забезпечення та міжвідомчої взаємодії з урахуванням найкращих світових практик. Наголошено на необхідності імплементації захисту прав дітей до політики національної безпеки, розробки спеціального протоколу дій державних інституцій в умовах збройного конфлікту. На підставі виявлених недоліків та колізій правового регулювання обґрунтовано пропозиції щодо розширення повноважень та підвищення інституційної спроможності підрозділів ювенальної превенції, посилення профілактики наркоманії та протидії втягненню неповнолітніх у злочинну діяльність, вдосконалення механізмів запобігання домашньому насильству, особливо стосовно дітей та в умовах воєнного стану, забезпечення належного інформування про спеціальні заходи щодо кривдників. Системно обґрунтовано, що ефективна взаємодія між поліцією та органами місцевого самоврядування є визначальною детермінантою безпеки територіальних громад. Запропоновано законодавчо унормувати порядок такої взаємодії, закріпивши її форми, методи та процедури. Доведено доцільність законодавчої регламентації муніципальних поліцейських формувань, визначення їх правового статусу, завдань, повноважень, фінансування та механізмів взаємодії з Національною поліцією. Розроблено комплекс змін до чинного законодавства, спрямованих на імплементацію сервісно-партнерської моделі взаємодії поліції з громадою. Вони охоплюють врегулювання співпраці під час масових заходів, реалізації безпекових програм, діяльності громадських формувань з охорони правопорядку, розширення форм громадського контролю. Запропоновано усунення колізій у механізмі висловлення недовіри керівникам поліції. Концептуально обґрунтовано доцільність розробки та прийняття базового Закону України «Про партнерство поліції і громади». Розкрито його ключові положення: цілі та принципи партнерства, дефініції безпекових потреб громади і поліцейської послуги, механізми взаємодії та комунікації, повноваження керівників поліції щодо партнерства, напрями сприяння муніципалітетів, нормативне закріплення рівня довіри населення як основного критерію оцінки ефективності поліції. Зазначено, що імплементація цієї моделі вимагатиме системних змін до суміжних законодавчих актів. Резюмовано, що розбудова партнерства поліції та громади на якісно новому рівні є стратегічним пріоритетом реформування правоохоронної системи України. Розроблені законодавчі новації покликані створити комплексний правовий фундамент для реалізації сервісно-партнерської моделі. Водночас, наголошено, що їх практичне втілення потребуватиме консолідованих зусиль держави, поліції та інститутів громадянського суспільства, трансформації філософії поліцейської діяльності. Лише системний підхід здатен забезпечити досягнення кінцевої мети партнерства - побудови безпечного суспільства, в якому поліція і громада виступають єдиною командою для забезпечення сталого розвитку та реалізації спільних інтересів. The dissertation provides a comprehensive administrative and legal analysis of the development of the National Police of Ukraine and local self-government, with a particular emphasis on reforms aimed at improving law enforcement efficiency and developing self-governing institutions in Ukraine. The study analyzes how historical changes in legal regulation have influenced the current state of law enforcement agencies and their interaction with the public and territorial communities. The work includes three main sections: a historical overview of the development of the National Police, an analysis of the current state of its activities and local selfgovernment, and recommendations for further improving the interaction between the police and local communities. Special attention is paid to the impact of international standards on legal practice in Ukraine and the role of local self-government in ensuring public safety. The dissertation highlights how legal initiatives and changes in legislation have influenced the formation of police structures and their working methods, including the expansion of powers and means of interaction with the population. The problems and challenges faced by the police in the process of reforms and modernization are revealed, and an analysis of the impact of these processes on the overall stability and security in the country is presented. A thorough analysis of the genesis of the formation and development of local selfgovernment bodies and police structures in Ukraine through the prism of ensuring the security of territorial communities has been carried out. Historically determined signs of the self-governing nature of law enforcement activities, which served as a guarantee of its effectiveness, have been identified. Emphasis is placed on the need to take this experience into account during municipal and police reforms. The author’s definition of «security of the territorial community» as a dynamic system of ensuring the protection of the primary subject of local self-government from threats to its self-realization, development and realization of rights and interests is formulated. The complex legal nature of the administrative and legal status of police prevention units in ensuring this security is revealed, the expediency of its structuring according to the target, structural-organizational and competence-functional blocks is substantiated. The peculiarities of the administrative and legal regulation of the activities of district police officers and community police officers as a complex legal institution for ensuring public safety in cooperation with territorial communities are outlined. Its dynamic nature is emphasized and the need for permanent adaptation to the challenges of today on the basis of the service-partnership model «Community Policing» is indicated. The current issues of preventive activities of juvenile prevention units in the conditions of martial law are analyzed in detail. A significant complication of the realization of children’s rights and a decrease in the effectiveness of existing mechanisms for their protection have been stated. The expediency of developing and legislatively enshrining a comprehensive strategy for the prevention of offenses among children, expanding the competence of juvenile prevention, improving its personnel, material and technical support and interdepartmental cooperation, taking into account the best world practices, is argued. The need to implement the protection of children’s rights in the national security policy and develop a special protocol for the actions of state institutions in conditions of armed conflict was emphasized. Based on the identified shortcomings and conflicts of legal regulation, proposals are substantiated regarding the expansion of powers and increasing the institutional capacity of juvenile prevention units, strengthening the prevention of drug addiction and counteracting the involvement of minors in criminal activities, improving mechanisms for preventing domestic violence, especially against children and in conditions of martial law, ensuring proper informing about special measures regarding offenders. It is systematically substantiated that effective interaction between the police and local self-government bodies is a determining factor in the security of territorial communities. It is proposed to legislate the procedure for such interaction, fixing its forms, methods and procedures. The expediency of legislative regulation of municipal police formations, determining their legal status, tasks, powers, financing and mechanisms of interaction with the National Police has been proved. A set of changes to the current legislation has been developed aimed at implementing a service-partnership model of police-community interaction. They cover the regulation of cooperation during mass events, the implementation of security programs, the activities of public formations for the protection of law and order, and the expansion of forms of public control. The elimination of conflicts in the mechanism of expressing no confidence in police chiefs is proposed. The expediency of developing and adopting the basic Law of Ukraine «On PoliceCommunity Partnership» is conceptually substantiated. Its key provisions are revealed: goals and principles of partnership, definitions of community security needs and police services, mechanisms of interaction and communication, powers of police chiefs regarding partnership, directions of assistance to municipalities, normative consolidation of the level of public trust as the main criterion for evaluating police effectiveness. It is noted that the implementation of this model will require systemic changes to related legislative acts. It is summarized that building police-community partnerships at a qualitatively new level is a strategic priority for reforming the law enforcement system of Ukraine. The developed legislative innovations are designed to create a comprehensive legal foundation for the implementation of the service-partner model. At the same time, it was emphasized that their practical implementation will require consolidated efforts of the state, police and civil society institutions, transformation of the philosophy of policing. Only a systematic approach can ensure the achievement of the ultimate goal of partnership - building a safe society in which the police and the community act as a single team to ensure sustainable development and the realization of common interests