Кваліфікація кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією

Abstract

Боротьба з корупцією є обов'язковою умовою розвитку держави. Як свідчить практика така діяльність повинна здійснюватися у двох напрямках – запобігання і протидії. Встановлено, що система фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування наділена особливо потужним антикорупційним потенціалом. Як правовий інструмент система декларування забезпечує механізм притягнення до відповідальності суб'єктів декларування за порушення встановленних законодавством вимог щодо декларування, а також в результаті встановлення невідповідностей в деклараціях можливості виявлення фактів незаконного збагачення. Проаналізовано окремі положення законодавства зарубіжних держав, які регламентують порядок функціонування системи декларування посадових осіб органів державної влади та особливості кваліфікації їхніх дій у випадку порушення вимог декларування. На основі дослідження особливостей законодавчої конструкції складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 366-2, 366-3 КК України, практики застосування відповідних кримінально-правових норм, визначено особливості кваліфікації кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією. Встановлено, що якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування подає завідомо недостовірні відомості до декларації щодо активів, вартість яких перевищує її законні доходи понад 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2 та ст. 368-5 КК України. В результаті проведенного дослідження констатовано доцільність існування в Україні кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. The fght against corruption is a necessary condition for the development of the state. As practice shows, such activity should be carried out in two directions – prevention and counteraction. It was established that the system of fnancial control of persons authorized to perform the functions of the state or local self-government is endowed with a particularly powerful anti-corruption potential. As a legal instrument, the declaration system provides a machine for holding the subjects of declaration responsible for violating the requirements for declaration established by law, as well as, as a result of establishing inconsistencies in the declarations, the possibility of detecting facts of illegal enrichment. It have been analyzed separate provisions of the legislation of foreign states, which regulate the functioning of the system of declaration of ofcials of state authorities and specialties of the qualifcation of their actions in case of violation of declaration requirements. Based on the study of the peculiarities of the legislative construction of the composition of criminal offenses provided for in Art. Art. 366-2, 366-3 of the Criminal Code of Ukraine, the practice of applying relevant criminal law norms, the peculiarities of the qualifcation of criminal offenses related to corruption are defned. It is established that if a person authorized to perform the functions of the state or local self -government submit deliberately false information to the declaration on assets exceeding its legal income more than 6500 non -taxable minimum incomes of citizens, the committed should be qualifed in the aggregate of criminal offenses Art. 366-2 and Art. 368-5 of the Criminal Code of Ukraine. As a result of the conducted research, the expediency of the existence of criminal liability in Ukraine for the declaration of false information and the failure of the subject of the declaration to submit a declaration of a person authorized to perform the functions of the state or local self-government was ascertained.