Використання цифрових даних з відкритих джерел під час розслідування кримінальних правопорушень: окремі аспекти

Abstract

Мета статті полягає у є дослідженні можливостей використання цифрових даних з відкритих джерел під час розслідування кримінальних правопорушень. Методика. Проведено аналіз національного законодавства, національної судової практики, протоколу Берклі з ведення розслідування з використанням відкритих цифрових даних (далі –Протокол Берклі), практики ЄСПЛ, МКС та наукових досліджень на основі яких, за допомогою синтезу, виокремлено основі проблеми. Використано індукцію та дедукцію при формуванні власних авторських висновків. Методи. У процесі проведення наукового пошуку використано порівняльно-правовий, функціональний, системно-структурний, графічний методи. Результати. У роботі підтримано наукові погляди, суть яких зводиться до необхідність використання терміну «цифрові дані» для означення сприйнятої інформації у бінарному вигляді. Доведено, що слід відмежовувати «цифрову інформацію» від «цифрових доказів». Встановлено, що попри новизну розвідки за відкритими джерелами для національного законодавця, уже сформовані підходи щодо оцінки отриманої із відкритих джерел цифрової інформації, які знайшли своє відображення у Протоколі Берклі. Наукова новизна. Дослідження є одним із перших, де крізь призму аналізу положень Протоколу Берклі та вимог чинного КПК України до доказів та діяльності з їх збору, перевірки та оцінки, сформульовано авторський підхід щодо правил «роботи» з інформацією, яка наявна у відкритих джерелах та подальших можливостей її використання, у тому числі у доказуванні. Запропоновано авторське визначення «відкритих джерел» та аргументовано необхідності розробки концепції «цифрової інформації з відкритих джерел». Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у перебігу досудового розслідування, коли виникає необхідність «роботи» з відкритими джерелами цифрової інформації. The purpose of the article is to study the possibilities of using digital data from open sources during the investigation of criminal offenses. Methodology. An analysis of national legislation, national judicial practice, the Berkeley protocol for conducting an investigation using open digital data (hereinafter referred to as the Berkeley Protocol), the practice of the European Court of Human Rights, the International Criminal Court and scientific research, based on which, by means of a synthesis, the basis of the problem was identified. Induction and deduction were used to form authors’ conclusions. Methods. Comparative-legal, functional, system-structural, graphic methods were used in the process of scientific research. The results. The work supports scientific views, the essence of which is in the need to use the term "digital data" to denote perceived information in binary form. It has been proven that "digital information" should be distinguished from "digital evidence". It has been established that despite the novelty of open source intelligence for the national legislator, approaches to the assessment of digital information obtained from open sources have already been formed, which were reflected in the Berkeley Protocol. Scientific novelty. The research is one of the first, where, through the prism of the analysis of the provisions of the Berkeley Protocol and the requirements of the current Code of Criminal Procedure of Ukraine for evidence and activities related to their collection, verification and evaluation, the author's approach to the rules of "working" with information available in open sources and its further possibilities is formulated use, including in proof. The author's definition of "open sources" is proposed and the need to develop the concept of "digital information from open sources" is argued. Practical significance. The results of the research can be used in the course of a pre-trial investigation when there is a need to "work" with open sources of digital information.