Емоційний аспект агресивної поведінки неповнолітніх в умовах війни

Abstract

Під час війни діти – в різній мірі – зіштовхуються з двома типами травматичних подій: несподівані травматичні події та довготривалі несприятливі події, що зумовлюють виникнення непродуктивних стратегій подолання труднощів. У результаті діти значно частіше, ніж їх однолітки без досвіду перебування на війні, страждають від таких проблем як поведінкові розлади (зокрема агресія, асоціальна і злочинна поведінка, схильність до насильства), а також більш схильні до зловживання алкоголем і наркотичними засобами. Тому поведінку дитини, на всіх рівнях її прояву не можна розглядати без емоційної основи, враховуючи при цьому, що соціокультурні впливи та індивідуальний досвід відіграють важливу роль у визначенні того, що саме буде збуджувати емоцію і як буде поводитись дитина в цьому емоційному стані. During war, children are exposed to two types of traumatic events to varying degrees: unexpected traumatic events and long-term adverse events that lead to counterproductive coping strategies. As a result, children suffer from such problems as behavioral disorders (in particular, aggression, antisocial and criminal behavior, propensity to violence), and are also more prone to alcohol and drug abuse, than their peers without experience of being in war. Therefore, the child's behavior, at all levels of its manifestation, cannot be considered without an emotional basis, taking into account that socio-cultural influences and individual experience play an important role in determining what exactly will excite the emotion and how the child will behave in this emotional state.