Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо захисту екологічних прав (до загальнотеоретичної характеристики)

Abstract

Вступ. У наш час людина нерідко потерпає від шкідливого впливу негативних чинників антропогенно зміненого довкілля. Тому вона потребує захисту, зокрема шляхом офіційного закріплення права на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище. Проте можливості національних правових систем виявилися недостатніми для вирішення проблем захисту людських прав в умовах небезпечних екологічних (зокрема, кліматичних) змін, тому звернення до Європейського суду з прав людини є потенційно важливим інструментом у цій царині. Мета. Метою статті є аналіз прецедентної практики ЄСПЛ щодо захисту екологічних (зокрема «кліматичних») людських прав. Результати. Справи екологічного характеру, зважаючи, що право на безпечне для життя та здоров’я довкілля в Конвенції не закріплене, переважно розглядаються у контексті таких статей Конвенції: ст. 2 (право на життя); ст. 3 (заборона катування); ст. 6 (право на справедливий суд); ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя); ст. 10 (свобода вираження поглядів); ст. 11 (свобода зібрань та об'єднання); ст. 13 (право на ефективний засіб правового захисту); ст. 14 (заборона дискримінації); ст. 1 Протоколу № 1 (право мирно володіти майном). Практика Страсбурзького суду у справах щодо навколишнього середовища є важливим внеском у те, що називають «озелененням» міжнародного права прав людини. Для європейської системи захисту прав людини розгляд саме «кліматичних» справ став поворотним пунктом розвитку прецедентної практики ЄСПЛ, в процесі чого Суд намагався розробити більш релевантний підхід до різноманітних питань Конвенції, що виникають в контексті змін клімату. Перспективи. На нашу думку, 9.04.2024 р. ЄСПЛ вдалося впоратися із щойно зазначеним завданням, але істинність цього твердження потребує окремого доведення у подальших наукових розвідках. Summary. Introduction. Nowadays, people often suffer from the harmful effects of the negative factors of the anthropogenically altered environment. Therefore, it needs protection, in particular by officially enshrining the right to a natural environment that is safe for life and health. However, the capabilities of national legal systems turned out to be insufficient to solve the problems of protecting human rights in the face of dangerous environmental (in particular, climate) changes, so the appeal to the European Court of Human Rights is a potentially important tool in this area. Purpose. The purpose of the article is to analyze the precedent practice of the ECtHR regarding the protection of environmental (in particular, "climatic") human rights. Results. Cases of an ecological nature, considering that the right to an environment safe for life and health is not enshrined in the Convention, are mainly considered in the context of the following articles of the Convention: Art. 2 (right to life); Art. 3 (prohibition of torture); Art. 6 (right to a fair trial); Art. 8 (right to respect for private and family life); Art. 10 (freedom of expression); Art. 11 (freedom of assembly and association); Art. 13 (the right to an effective remedy); Art. 14 (prohibition of discrimination); Art. 1 of Protocol No. 1 (the right to peaceful possession of property). The practice of the Strasbourg Court in environmental cases is an important contribution to what has been called the "greening" of international human rights law. For the European human rights protection system, the consideration of "climate" cases in particular became a turning point in the development of precedent practice of the ECtHR, in the process of which the Court tried to develop a more relevant approach to various issues of the Convention arising in the context of climate change. Prospects. In our opinion, on April 9, 2024, the ECtHR managed to cope with the just-mentioned task, but the truth of this statement requires separate proof in further scientific investigations.