Функціонування суспільно-політичної термінології щодо осуду агресора і підтримки миру в умовах російсько-української війни (на матеріалі публічних промов світових політичних лідерів)

Abstract

В умовах сьогодення основну увагу світової спільноти закцентовано передусім на політичному процесі в Україні. Саме тому студіювання виступів посадових осіб, зокрема, президентів, прем’єр-міністрів, політиків викликає неабия ку зацікавленість серед науковців. Мова завжди була і є потужним інструментом у царині міжнародної політики та дипломатії. Публічні заяви світових лідерів визначають розвиток подій на світовій арені, формують міжнародний порядок. У кризові часи вага того, що говорять політичні лідери, значно зростає і чинить безпосередній вплив на ситуацію у світі. Відколи Росія у 2014 році анексувала Крим і розв’язала війну на Сході України, можна прослідкувати, як політичні заяви світових лідерів і дипломатів віддзеркалювали їхню позицію щодо агресора. У статті наголошується на лінгвістичному аспекті публічних заяв, промов, звернень президентів Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Німеччини, Франції та інших європейських лідерів. Мовна риторика політиків дає можливість краще розуміти роль мови у визначенні політичних позицій світових лідерів та важливість обережного використання мовних засобів для підтримки миру, толерантності та діалогу в умовах конфліктів та воєн. Аналізуючи особливості політичного дискурсу з точки зору лінгвопрагматики виокремлено політичну промову як особливий жанр у системі міжкультурної комунікації. Політична промова – це структурований виступ політичних лідерів із чітко окресленою метою, комунікативними стратегіями і тактиками і низкою ключових функцій. Офіційна політична промова, як засіб спілкування між політиками та людьми є особливо важливою зараз в період російської агресії проти України. Політичні промови мають на меті здійснення певного політичного впливу не лише на країну – агресорку та її політичних лідерів, а й задля підтримки цінностей і свобод України і українського населення. Виявлено, що у своїх промовах політики застосовувують комунікативні стратегії та тактики: стратегію самопрезентації із тактиками ототожнення та солідаризації із українським народом, стратегію дискредитації із тактиками звинувачення, осуду та образи та стратегію формування емоційного настрою адресата із тактикою єднання та урахування ціннісних орієнтирів адресата, тактикою звернення до емоцій адресата, а також стратегію агітації із тактиками заклику та обіцянок. Проаналізовано лексико-граматичні засоби, що використовувалися політиками для реалізації комунікативних стратегій і тактик. У результаті здійсненого аналізу оцінних висловлювань лідерів щодо агресора підтверджено, що загальна вербальна оцінка агресії Росії в Україні впродовж війни стала більш негативною та досягла високого ступеня критичності. In today's conditions, the main attention of the world community is primarily focused on the political process in Ukraine. That is why the study of the speeches of officials, in particular, presidents, prime ministers, and politicians, arouses great interest among scientists. Language has always been and is a powerful tool in the realm of international politics and diplomacy. Public statements of world leaders determine the development of events on the world stage and shape the international order. In times of crisis, the weight of what political leaders say increases significantly and has a direct impact on the world situation. Since Russia annexed Crimea in 2014 and unleashed a war in eastern Ukraine, one can follow how the political statements of world leaders and diplomats have reflected their position towards the aggressor. The article emphasizes the linguistic aspect of public statements, speeches, addresses of the presidents of the United States of America, Great Britain, Germany, France and other European leaders. Linguistic rhetoric of politicians makes it possible to better understand the role of language in determining the political positions of world leaders and the importance of careful use of linguistic means to support peace, tolerance and dialogue in the conditions of conflicts and wars. Analyzing the features of political discourse from the point of view of linguopragmatics, political speech is singled out as a special genre in the system of intercultural communication. A political speech is a structured speech by political leaders with a clearly defined purpose, communicative strategies and tactics, and a number of key functions. An official political speech, as a means of communication between politicians and people, is especially important now in the period of Russian aggression against Ukraine, political speeches aim to exert a certain political influence not only on the aggressor country and its political leaders, but also to support the values and freedoms of Ukraine and of the Ukrainian population. It was found that in their speeches, politicians use communicative strategies and tactics: the strategy of self-presentation with tactics of identification and solidarity with the Ukrainian people, the strategy of discrediting with tactics of accusation, condemnation, and insults, and the strategy of forming the emotional mood of the addressee with tactics of unity and taking into account the value orientations of the addressee with tactics of appeal to emotions of the addressee and, of course, campaign strategy with tactics of appeal and promises. The lexical and grammatical tools used by politicians to implement communicative strategies and tactics are analyzed. It is worth noting the dominant means such as metaphor, phraseological units, anaphora, epithets, terms, repetitions, modal verbs. As a result of the analysis of the evaluative statements of the leaders regarding the aggressor, it was confirmed that the general verbal assessment of Russia's aggression in Ukraine during the war became more negative and reached a high degree of criticality.