Особистісна безпека фахівця як чинник актуалізації емоційного ресурсу особистості: дисертація

Abstract

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми визначення особистісної безпеки фахівця як чинника актуалізації емоційного ресурсу особистості. Теоретико-методологічний аналіз сучасних наукових підходів до вивчення проблеми особистісної безпеки фахівця як чинника актуалізації емоційного ресурсу особистості показав, що це поняття є динамічним, інтегральним та комплексним явищем; це відчуття переживання чи стану захищеності від внутрішніх та зовнішніх небезпек, контрольованості подій життя, самовпевненість; здатність зберігати рівновагу та опірність загрозам; задоволеність життям та базових потреб особистості; внутрішній спокій та сприятливе оточення для розвитку особистості в майбутньому та її самореалізації. Автор стверджує, що головними ознаками психологічної безпеки особистості є почуття захищеності й психологічного благополуччя, задоволеність власним життям, упевненість у завтрашньому дні, у можливості самоздійснення та саморозвитку, віра в себе, у свою спроможність впоратися із життєвими труднощами, відносна передбачуваність змін у зовнішньому середовищі й соціумі. Розкрито три чинники, які визначають особистісну безпеку: чинник захищеності, чинник середовища, людський чинник. Виокремлено трикомпонентну структуру особистісної безпеки фахівця, до якої входить мотиваційно-ціннісний, когнітивно-поведінковий та емоційно-вольовий компоненти. Особистісна безпека фахівця перебуває в тісній взаємозалежності з психологією індивіда, психологією особистості та психологією фахівця в рамках професійного середовища. З’ясовано загальні для всіх фахівців та особливі для кожного типу професії особистісні властивості. Досліджуваним фахівцям здебільшого притаманні прямолінійність, практичність, високий самоконтроль та конформізм. Серед фахівців сфери охорони здоров’я та силових структур простежується емоційна напруженість, радикальність, здатність до підвищеного самоконтролю, вони застосовують активні, просоціальні, прямі та непрямі стратегії долання стресових ситуацій. Тоді як фахівцям соціальної сфери, сфери освіти та надання послуг притаманні такі моделі поведінки, як асертивні дії, встановлення соціального контакту. Представники сфери охорони здоров’я та силових структур здебільшого схильні до імпульсивних, маніпулятивних та агресивних дій, що можна пояснити особливостями професії, зокрема, частими ризиконебезпечними ситуаціями та потребою прийняття рішень в умовах невизначеності. Переважна більшість спеціалістів у сфері охорони здоров’я та в силових структурах відчувають високий та середній рівень задоволеності в безпеці, на це може впливати специфіка їхньої професійної діяльності. На противагу їм у фахівців соціальної сфери, сфери освіти та надання послуг виявлено занижені показники задоволеності потреби в безпеці. Встановлено низку кореляційних зв’язків у межах компонентів особистісної безпеки. Схильність до ризику демонструє позитивні кореляційні зв’язки із показником асертивних, агресивних та імпульсивних дій, шкалою Н, Q1 і Q2, а також зі здатністю встановлювати соціальний контакт. Шкала Н має кореляційні зв’язки з показниками обережності дій та уникнення, шкалою Q2. Асертивні дії мають кореляційні зв’язки з дійовим компонентом схильності до ризику та шкалою Н. Задоволеність потреби в безпеці має кореляційні зв’язки з показниками мотиваційного профілю, зокрема з потребою у високій заробітній платі, потребою в соціальних контактах, потребою ставити складні цілі та досягати їх, потребою в удосконаленні, зростанні та розвитку, потребою будувати стабільні взаємини. Також встановлено зв’язки задоволеності потреби в безпеці з такими життєвими цінностями та цілями, як воля, відкритість та демократія, безпека та захищеність, влада та вплив, матеріальне забезпечення. Емпатія як компонент емоційного інтелекту має кореляційні зв’язки із самопожертвою та принциповістю. Констатовано, що формуванню особистісної безпеки сприяють шість факторів. Перший із них отримав назву «Влада та матеріальне забезпечення», оскільки об’єднує компоненти, що відображають прагнення людини до впливу, соціального статусу та фінансової стабільності, зокрема: влада та вплив (0,642), матеріальне забезпечення (0,634), потреба у високій заробітній платні (0,537), потреба в хороших умовах праці (0,489), потреба у визнанні з боку інших людей (0,458) та потреба керувати іншими (0,587). Другий фактор був названий «Незалежність», оскільки він передбачає такі показники: шкала Q2: конформізм – нонконформізм (-0,569), воля, відкритість та демократія (0,689), автономність (0,683), відчуття задоволення (0,568), потреба в різноманітності відчуттів (0,487), потреба бути креативним (0,477), асертивні дії (0,569). Третій фактор отримав назву «Особистісний та професійний розвиток» на основі показників, які він містить, зокрема, особистісне зростання (0,769), потреба ставити складні цілі й досягати їх (0,658), потреба в удосконаленні, зростанні та розвитку (0,788), самомотивація (0,654), самоствердження (0,569). Четвертий чинник – «Соціальні контакти» – передбачає такі показники: прив’язаність та кохання (0,498), міжособистісні стосунки (0,679), потреба в соціальних контактах (0,663), потреба формувати стабільні взаємини (0,579), пошук соціальної підтримки (0,498), встановлення соціального контакту (0,559). П’ятий фактор – «Схильність до ризику» – наповнюють такі показники: шкала H: боязкість – сміливість (0,596), шкала Q1: консерватизм – радикалізм (0,669), дійовий компонент схильності до ризику (0,753), когнітивний компонент схильності до ризику (0,723), схильність до ризику (0,793), імпульсивні дії (0,658), агресивні дії (0,498). Шостий чинник дістав найменування «Емоційний інтелект». Найбільш питомий його показник – це емоційний інтелект (0,735). До цього чинника належать й інші показники, зокрема, розпізнавання емоцій інших людей (0,553), управління своїми емоціями (0,538), емпатія (0,695), емоційна обізнаність (0,564), етичність (0,529), самопожертва (0,479), обережні дії (0,497). Розроблено комплексну психологічну програму розвитку особистісної безпеки фахівця, спрямовану на «перезапуск» емоційного стану фахівця та підвищення емоційного ресурсу шляхом когнітивних зрушень. Опираючись на трикомпонентну структуру особистісної безпеки фахівця, акцент зроблено на мотиваційно-ціннісному, когнітивно-поведінковому та емоційно-вольовому компонентах. Запропонована програма була зосереджена на таких напрямках практичної роботи, як вироблення компенсації професійної деформації та емоційного вигоряння, набуття учасниками розширеного досвіду поведінкових реакцій та усвідомлення сенсу професійних ситуацій, адекватне та більш повне сприйняття власних якостей, що знаходять свій вияв у професійній та особистісній сферах. Таким чином, учасникам було надано зовнішні психологічні стимули, що стали детермінантами їхніх внутрішніх змін. Доведено, що впровадження програми сприяло пропрацюванню мотиваційноціннісної, когнітивно-поведінкової, емоційно-вольової сфер фахівців та надало їм можливість усвідомити усі фактори впливу на формування їхньої особистісної безпеки як фахівця та активізації емоційного ресурсу. Визначено основні структурні складові ефективної реалізації комплексної психологічної програми розвитку особистісної безпеки фахівця: тілесноорієнтована корекція (вправи на зняття фізичної напруженості та стресу), когнітивно-поведінкова корекція (лекції з психоедукації), груповий тренінг, музикотерапія. Тілесно-орієнтована корекція була представлена методами саморегуляції для розпізнавання напруженості в тілі та врегулювання стресових станів, високого й тривалого рівня напруження та стресу. Когнітивноповедінкова корекція у програмі представлена лекціями з психоедукації, які ефективні як у випадку незначних психічних відхилень, так і у випадку серйозних розладів, а також вона демонструє добрі результати у програмах підвищення якості життя осіб, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, кризах чи мають важкі захворювання. Груповий тренінг став одним із найбільш доступних методів значного прискорення групового навчання, відпрацювання навичок та вмінь роботи в кризових ситуаціях, закріплення вмінь та навичок під час виконання особливо складних функцій. Блок музикотерапії був включений у програму з метою психопрофілактики, психотерапії та психокорекції, адже музика стимулює когнітивну діяльність та працездатність людини, здатна пом’якшувати чи усувати симптоми, зміни у деструктивних установках та поведінкових проявах, підтримувати та відновлювати здоров’я. Системний підхід у реалізації комплексної психологічної програми розвитку особистісної безпеки фахівця дозволив виокремити основні психологічні структури, встановити їх призначення та вплив, покращити взаємодію через ефект синергії та вдосконалити можливості актуалізації емоційного ресурсу особистості. The dissertation presents a theoretical synthesis and a new solution to the problem of defining personal safety of a professional as a factor in actualizing an individual's emotional resources. The theoretical-methodological analysis of contemporary scientific approaches to studying the problem of personal safety of a professional as a factor in actualizing the emotional resources of an individual revealed that this concept is a dynamic, integral, and complex phenomenon, a sensation, experience or state of being protected from internal and external dangers, control over life events, self-assurance, the ability to maintain balance and resistance to threats, satisfaction with life and basic needs of the individual, internal peace, and a favorable environment for future development and self-realization. The author asserts that the main features of psychological safety of an individual are feelings of protection and psychological well-being, satisfaction with one’s life, confidence about the future, possibilities for self-actualization and selfdevelopment, belief in oneself, the ability to cope with life's difficulties, and relative predictability of changes in the external environment and society. Three factors determining personal safety are disclosed, namely, the protection factor, environmental factor, and human factor. A three-component structure of a professional's personal safety is distinguished, including motivational-value, cognitive-behavioral, and emotional-volitional components. Personal safety of a professional is closely interdependent with the psychology of the individual, the psychology of personality, and the psychology of a professional within the professional environment. General characteristics common to all professionals and specific to each type of profession were determined. The professionals studied generally exhibit straightforwardness, practicality, high self-control, and conformism. Among professionals in the healthcare and security sectors, emotional tension, radicalism, and the ability to exercise heightened self-control were observed; they employ active, pro-social, direct, and indirect strategies to cope with stressful situations. In contrast, professionals in the social, educational, and service sectors typically exhibit behaviors such as assertive actions and establishing social contact. Representatives of the healthcare and security sectors are mostly prone to impulsive, manipulative, and aggressive actions, which can be explained by the specifics of the profession, particularly often risky situations and the need to make decisions under uncertainty. The majority of professionals in the healthcare and security sectors experience high to medium levels of satisfaction with safety, influenced by the specifics of professional activity. In contrast, professionals in the social, educational, and service sectors showed lower satisfaction levels with safety needs. Several correlational relationships have been established within the components of personal safety. A tendency toward risk demonstrates positive correlational relationships with assertive actions, aggressive actions, impulsive actions, scale H, scale Q1, scale Q2, and the ability to establish social contact. Scale H has correlational relationships with cautious actions, avoidance, and scale Q2. Assertive actions have correlational links with the active component of risk propensity and scale H. Satisfaction with safety needs is correlated with indicators of the motivational profile, specifically with the need for a high salary, social contacts, setting challenging goals and achieving them, the need for improvement, growth and development, and the need to build stable relationships. Additionally, satisfaction with safety needs is linked with life values and goals such as will, openness and democracy, safety and security, power and influence, and material provision. Empathy, as a component of emotional intelligence, has correlational links with self-sacrifice and principledness. It was noted that the formation of personal safety is facilitated by six factors. The first factor, named "Power and Material Provision," combines components reflecting a person's aspirations for influence, social status, and financial stability, including: power and influence (0.642), material provision (0.634), the need for a high salary (0.537), the need for good working conditions (0.489), the need for recognition from others (0.458), and the need to manage others (0.587). The second factor was named "Independence" as it includes indicators such as scale Q2: conformity – nonconformity (-0.569), will, openness and democracy (0.689), autonomy (0.683), feeling of satisfaction (0.568), need for a variety of sensations (0.487), and the need to be creative (0.477). The third factor, named "Personal and Professional Development," is based on indicators including personal growth (0.769), setting challenging goals and achieving them (0.658), the need for improvement, growth, and development (0.788), selfmotivation (0.654), and self-assertion (0.569). The fourth factor, "Social Contacts," includes indicators such as attachment and love (0.498), interpersonal relationships (0.679), the need for social contacts (0.663), the need to form stable relationships (0.579), seeking social support (0.498), and establishing social contact (0.559). The fifth factor was named "Risk Propensity" as it encompasses indicators including scale H: fearfulness – bravery (0.596), scale Q1: conservatism – radicalism (0.669), the active component of risk propensity (0.753), the cognitive component of risk propensity (0.723), risk propensity (0.793), impulsive actions (0.658), and aggressive actions (0.498). The sixth factor was named "Emotional Intelligence," with the most characteristic indicator being emotional intelligence (0.735). Other indicators in this factor include recognizing the emotions of others (0.553), managing one's emotions (0.538), empathy (0.695), emotional awareness (0.564), ethicality (0.529), selfsacrifice (0.479), and cautious actions (0.497). A comprehensive psychological program for the development of a professional's personal safety has been designed, aimed at "restarting" the professional's emotional state and enhancing their emotional resources through cognitive shifts. Based on the three-component structure of personal safety—motivational-value, cognitivebehavioral, and emotional-volitional components—the program focused on practical work directions such as compensating for professional deformation and emotional burnout, broadening participants' experience of behavioral responses, and fostering a more complete self-perception and awareness of qualities expressed in both professional and personal spheres. Thus, participants were provided with external psychological stimuli that became determinants of their internal changes. The implementation of the program has been proven to facilitate the work on the motivational-value, cognitive-behavioral, and emotional-volitional spheres of professionals, giving them the opportunity to recognize all the factors influencing the formation of their personal safety as a professional and the activation of their emotional resources. The main structural components of the effective implementation of the comprehensive psychological program for the development of a professional's personal safety have been identified: body-oriented correction (exercises to relieve physical tension and stress), cognitive-behavioral correction (psychoeducation lectures), group training, and music therapy. Body-oriented correction was presented through selfregulation methods for recognizing bodily tension and regulating stress states. Cognitive-behavioral correction in the program consisted of psychoeducation lectures, effective for minor psychological deviations to serious disorders and also demonstrating good results in life quality improvement programs for people in complex life situations, crises, and severe illnesses. Group training, as one of the most accessible methods for significantly accelerating group learning, skills training in crisis situations, and consolidating skills during particularly complex functions. The block of music therapy was included in the program for psychoprophylaxis, psychotherapy, and psychocorrection, as music stimulates cognitive activity and human productivity, can soften or eliminate symptoms, changes in destructive attitudes and behavioral manifestations, and supports and restores health. A systematic approach in implementing the comprehensive psychological program for the development of a professional's personal safety allowed the identification of the main psychological structures, established their purpose or impact, improved interaction through a synergy effect, and enhanced the possibilities for actualizing the emotional resources of the individual.