Етноніми в поемі Івана Котляревського Енеїда

Abstract

У статті досліджено особливості семантики й функціонування етнонімів у поемі І. Котляревського «Енеїда». Встановлено, що в тексті поеми вжито 44 етнонімічні назви, що стосуються двох часопросторів – античного (15 етнонімів) і ранньомодерного часу написання «Енеїди» (29 етнонімів). Етноніми презентують тогочасну мовну картину світу, є відображенням міжетнічних контактів. У тексті є нейтральні й експресивні етноніми, також етнофолізми. Етноніми «Енеїди» позначають етнокультурну специфіку народів й водночас самі є історико-культурними реаліями свого часу. Етноніми показують конотативні стереотипні образи народів, зокрема найближчих сусідів. На фоні Інших народів чітко простежується самоідентифікація Своїх, яких автор означує автоетнонімами – козак, наш народ, хрещений народ. Є в тексті назви побутових предметів відетнонімного походження. Літературні етноніми розкривають мовну особистість самого автора «Енеїди». The semantics and functioning of ethnonyms in the poem Aeneid by Ivan Kotlyarevsky are covered in the article. It has been established that the text of the poem contains 44 ethnonym names referring to two time-spaces – the ancient (15 ethnonyms) and the early modern time of writing the Aeneid (29 ethnonyms). Ethnonyms are a reflection of inter-ethnic contacts, represent the linguistic picture of the world at the end of the turn of the 19th century. The text contains neutral and expressive ethnonyms, as well as ethnophaulisms. The ethnonyms of the Aeneid implicate the ethno-cultural specificity of peoples and at the same time are the historical and cultural realities of their time. The text contains the names of household items of ethnonymic origin. Literary ethnonyms record the connotative stereotyped images of peoples, in particular, the nearest neighbours of the Ukrainians. Against the background of other peoples, the self-identification of one's own people can be clearly traced, which the author designates with auto-ethnonyms – Cossacks, Our people, Baptized people. Literary ethnonyms reveal the linguistic identity of the author of the Aeneid as an educated Ukrainian who identified himself with the Cossack people.