Екзистенційні переживання здобувачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання у кризові періоди суспільства: дисертація

Abstract

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми екзистенційних переживань здобувачів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання у кризові періоди суспільства. Робота містить теоретичне обґрунтування передумов виникнення екзистенційних переживань особистості під впливом викликів сучасності, що породжують кризову реальність існування індивіда і актуалізують питання екзистенції. Війна як особливий прояв дуальності життя та смерті загострює індивідуальні та буттєві сенси особистості і спрямовує особистість на пошук нових смислів та перебудову світоглядних моделей. Усі ці процеси супроводжуються екзистенційними переживаннями, які відображають як загальнолюдський досвід, так і усвідомлення глибинного індивідуального виміру існування в системі соціальних та глобальних викликів. У роботі презентовано різноманітні наукові погляди на екзистенційні переживання та їх природу: психоаналітичні концепції акцентують на екзистенційних переживаннях як результаті несвідомого конфлікту, зіткнення Еросу і Танатосу; представники гуманістичного напрямку розглядають екзистенційні переживання як унікальні можливості знайти особистий сенс і каталізатор особистісного зростання, що сприяє реалізації особистісного потенціалу. Усвідомлення свободи вибору особистістю навіть у ситуації екзистенційних викликів забезпечує формування відповідального ставлення до власного життя, а усвідомлення особистістю власних екзистенційних переживань виступає стимулом та можливістю самореалізації. Особливу увагу зосереджено на екзистенційному підході, у рамках якого природа переживань відображається в пошуку сенсу як фундаментальної мотивації, а екзистенційні переживання виникають саме в ситуаціях втрати сенсу існування. Свобода вибору також супроводжується екзистенційними переживаннями, але вона може викликати як тривогу, так і особистісний розвиток. Фокусування на смерті як невід’ємній частині життя дозволяє більш повно проживати й цінувати його. Узагальнено трактування екзистенційних переживань як особливого досвіду проживання особистісного становлення, пошуку власної ідентичності, контакту та конфронтації зі світом та собою і пошуку відповідей на одвічні питання буття. Проаналізовано особливості розвитку та прояву екзистенційних переживань через аналіз формування особистості в період юнацтва, а саме перебіг кризи юнацького віку. Специфіка цієї кризи та новоутворення юнацького віку відображаються в особистісному та професійному самовизначенні, формуванні самоідентичності, зануренні в амбівалентні емоційні стани, розвитку рефлексивності та самопізнання, що є важливими процесами у світоглядному становленні юнаків. Саме суб’єктивний аспект кризи юнацького віку має глибинно-сутнісний характер і спрямовує молоду людину до вирішення смисложиттєвих (екзистенційних) питань існування. Розроблено теоретичну модель екзистенційних переживань особистості у кризові періоди суспільства, що складається з п’яти рівнів: буттєвий, епігональний, аксіологічний, персональний та трансперсональний. Обґрунтовано особливості цієї моделі у проявах екзистенційних переживань особистості у кризовій реальності. Представлено результати емпіричного дослідження, що дають підстави робити висновки про вираженість екзистенційних переживань в афективному просторі особистості юнака, оскільки параметр глибини переживань має найвищі показники серед показників особистісної зрілості. Щодо показників екзистенції зазначимо, що юнаки демонструють високий ступінь вираження самотрансценденції порівняно з іншими показниками методики; свобода та відповідальність мають показники вищі за середній рівень і на нижчому за середній рівень виявляється самодистанціювання. Показник «Екзистенційність» має вищий за середній рівень вияву, а «Персональність» та «Екзистенційна сповненість» – нижчий за середній рівень вираження у вибірці досліджуваних юнаків. Виокремлено ієрархію найбільш частих стресів, з якими стикається молодь: вони стосуються смерті близьких людей, змін у стані здоров’я членів сім’ї, умов життя, відмови від певних звичок, змін стереотипів поведінки, місця проживання, індивідуальних звичок, пов’язаних зі сном, порушення сну. Результати теоретичних розвідок проблеми екзистенційних переживань особистості дозволили побудувати теоретичну модель, що відображає рівні розвитку екзистенційних переживань особистості у кризовому суспільстві, а саме: буттєвий, епігональний, аксіологічний, персональний та трансперсональний рівні. Згідно з цією моделлю особистість може перебувати на кожному з цих рівнів і відповідно до індивідуальних особливостей та викликів середовища може здійснювати висхідний або нисхідний рух ними. Результати порівняльного аналізу курсантів та студентів вибірки засвідчують наявність відмінностей у проявах параметрів, що впливають на екзистенційні переживання: у курсантів спостерігаються вищі показники за шкалами «Прихильність світу», «Контрольованість світу», «Ступінь самоконтролю», «Ступінь удачі», «Самодистанціювання» «Самотрансценденція», «Свобода», «Відповідальність», «Персональність», «Екзистенційність», «Екзистенційна наповненість», а в студентів – «Негативне минуле», «Гедоністичне теперішнє», «Фаталістичне теперішнє» та «Рівень стресу». Виявлено, що рівень стресу значним чином впливає на показники вираженості окремих параметрів екзистенції. Представники досліджуваної вибірки з низьким рівнем стресу мають доволі високий рівень відповідальності, персональності, екзистенційності та екзистенційної сповненості; досліджувані з помірним рівнем стресу характеризуються високими показниками свободи, відповідальності, персональності, екзистенційності та екзистенційної сповненості; в осіб із пороговим рівнем стресу високі показники позитивного минулого та фаталістичного теперішнього, але низькі показники свободи та відповідальності, а досліджувані з високим рівнем стресу демонструють високий рівень гедоністичного теперішнього, фаталістичного теперішнього та майбутнього і мають досить низькі показники відповідальності, екзистенції та екзистенційної сповненості. Після проведення факторного аналізу виокремлено 10 факторів, а саме: «Екзистенційна відкритість та гармонія (екзистенційна зрілість)», «Самоствердження та розвиток», «Часова орієнтація та перспектива», «Соціальна адаптація», «Доброта людей», «Відкритість та інтегрованість», «Випадковість», «Цілісність та зрілість», «Екзистенційні переживання», «Рівень стресу та адаптивність» . Визначено чотири типи (кластери) досліджуваних, що відображають особливості екзистенційних переживань: І тип – «Екзистенційні гуманісти», ІІ тип – «Фаталістичні бунтарі», ІІІ тип – «Незалежні гедоністи» та ІV тип – «Екзистенційні індивідуалісти-емпати». Серед осіб, у яких переважає помірний, пороговий та високий рівень стресу, виокремлено три кластери (типи): І тип – «Екзистенційні гедоністи», ІІ тип – «Етичні індивідуалісти», ІІІ тип – «Зрілі гуманісти». Якісний аналіз анотацій до книг та асоціацій відображає екзистенцію життя через призму переживань та емоцій, стосунків, цінності сім’ї та усвідомленості сенсу, власної самоцінності і важливості, багатогранності, плинності життя та його краси. На основі теоретико-емпіричного аналізу вивчення екзистенційних переживань складено авторську програму, що передбачає такі етапи: афективний (усвідомлення та проживання емоцій із використанням технік арттерапії); перцептивно-когнітивний (усвідомлення контексту екзистенційних переживань через аналіз свого внутрішнього світу та оточення, розуміння ціннісно-смислових конструктів особистості) та сенсоінтеграційний (пошук та реалізація способів опрацювання екзистенційних переживань та орієнтація на позитивні екзистенційні переживання). Запропонована програма спрямована на формування самоорганізованості, розумної свободи, індивідуальної культури, універсального міжособистісного та внутрішнього діалогу, особистісної та суспільної безпеки; актуалізації духовного потенціалу особистості, досягнення емоційної рівноваги та опанування нових траєкторій пошуку особистісних сенсів в умовах невизначеності. Виконання запропонованих технік сприятиме розвитку ціннісно-смислових орієнтацій особистості, усвідомленню та конструктивному спрямуванню екзистенційних переживань особистості. The thesis provides a theoretical overview and a new solution to the problem of existential experiences of applicants for higher education institutions with specific learning conditions in times of crisis in society. The research provides a theoretical justification of the prerequisites for the emergence of existential experiences of the individual under the influence of the existential challenges of our time, which generate a crisis reality of the individual's existence and aggravate the issue of existence. War, as a special manifestation of the duality of life and death, sharpens individual and existential meanings of the individual and directs the person to search for new meanings and restructure worldview models. All these processes are accompanied by existential experiences that reflect both the universal human experience and the awareness of the deep individual dimension of existence in the system of social and global challenges. The paper presents various scientific views on existential experiences and their nature: psychoanalytic concepts focus on existential experiences as a result of unconscious conflict, the confrontation between Eros and Thanatos; representatives of the humanistic trend consider existential experiences as unique opportunities to find personal meaning and a catalyst for personal growth, which contributes to the realisation of personal potential. Awareness of the freedom of choice even in the face of existential challenges ensures the formation of a responsible attitude to one's own life, and awareness of one's own existential experiences serves as a stimulus and opportunity for self-realisation. Particular attention is paid to the existential approach, in which the nature of experiences is reflected in the search for the essence as a fundamental motivation and existential experiences arise in situations of loss of the essence of existence. Freedom of choice is also accompanied by existential experiences, but it can cause both anxiety and personal development. Focusing on death as an integral part of life allows fully living and appreciating it. The interpretation of existential experiences as a special experience of personal formation, the search for one's own identity, contact and confrontation with the world and oneself, and the search for answers to the eternal questions of existence is generalised. The features of the development and manifestation of existential experiences are analysed through the analysis of personality formation during adolescence, namely the course of the crisis of adolescence. The specifics of this crisis and the new developments of adolescence are reflected in personal and professional selfdetermination, self-identity formation, immersion and ambivalent emotional states, development of reflexivity and self-knowledge, which are important processes in the worldview formation of young people. It is the subjective aspect of the crisis of adolescence that has a deeply essential character and directs a young person to address the meaningful (existential) questions of existence. A theoretical model of existential experiences of a personality in crisis periods of society is developed, which includes five levels: existential, epigonal, axiological, personal and transpersonal. The peculiarities of this model in the manifestations of existential experiences of the individual in the crisis reality are substantiated. The results of an empirical study are presented, which give grounds to draw conclusions about the severity of existential experiences in the affective space of a young man's personality, since the parameter of the depth of experiences has the highest indicators among the indicators of personal maturity. As for the existence indicators, young men demonstrate the expression of self-transcendence in comparison with other indicators of the methodology, freedom and responsibility have above average indicators and self-distancing is manifested at a level below average. The indicator “Existentiality” has an above-average level of manifestation, and “Personality” and “Existential Fullness” have a below-average level of expression in the sample of young men studied. The hierarchy of the most frequent stresses faced by young people is identified: they relate to the death of close family members, changes in the health status of family members, changes in living conditions, giving up certain habits, changes in behavioural patterns, changes in place of residence, changes in individual sleep habits, and sleep disorders. The results of theoretical research on the problem of existential experiences of the individual have allowed to build a theoretical model that reflects the levels of development of existential experiences of the individual in a crisis society, namely, existential, epigonal, axiological, personal and transpersonal levels. According to this model, a person can be at each level and, depending on individual characteristics and environmental challenges, can move upward or downward. The results of the comparative analysis of the cadets and students of the sample show that there are differences in the manifestations of the parameters that affect existential experiences: cadets have higher scores on the scales “Commitment to the world”, “Control of the world”, “Degree of self-control”, “Degree of luck”, “Selfdistancing”, “Self-transcendence”, “Freedom”, “Responsibility”, “Personality”, “Existentiality”, “Existential fulfilment”, and for students - “Negative past”, “Hedonistic present”, “Fatalistic present” and “Stress level”. It has been found that the level of stress significantly affects the severity of certain parameters of existence. Representatives of the study sample with a low level of stress have a fairly high level of responsibility, personality, existentiality and existential completeness; respondents with a moderate level of stress are characterised by high indicators of freedom, responsibility, personality, existentiality and existential completeness; individuals with a threshold level of stress have high indicators of positive past and fatalistic present, but low indicators of freedom and responsibility, and respondents with high levels of stress demonstrate a high level of hedonistic present, fatalistic present and future and rather low indicators of responsibility, existence and existential fulfilment. As a result of the factor analysis, 10 factors were identified, namely: “Existential openness and harmony (existential maturity)”, “Self-affirmation and development”, “Time orientation and perspective”, the fourth factor “Social adaptation”, “Kindness of people”, “Openness and integration”, “Randomness”, “Integrity and maturity”, “Existential experiences”, “Stress level and adaptability”. Four types (clusters) of the research respondents are identified, reflecting the peculiarities of existential experiences: Type I – “Existential Humanists”, Type II – “Fatalistic Rebels”, Type III – “Independent Hedonists” and Type IV – “Existential Individualists-Empathizers”. Three clusters (types) have been identified in people with moderate, threshold and high levels of stress, including Type I - Existential Hedonists, Type II - Ethical Individualists, Type III - Mature Humanists. Qualitative analysis of book abstracts and associations reflect the existence of life through the prism of experiences and emotions, relationships, the value of family and awareness of meaning, self-worth and importance, versatility, fluidity of life and its beauty. On the basis of the theoretical and empirical analysis of the study of existential experiences, the author's programme is compiled, which includes the affective stage (awareness and living of emotions using art therapy techniques); perceptual and cognitive stage (awareness of the context of existential experiences through the analysis of one's inner world and environment, understanding of the value and meaning constructs of the individual) and the sense-integrating stage (search and implementation of ways to process existential experiences and focus on positive existential experiences). The proposed programme is aimed at forming self-organisation, reasonable freedom, individual culture, universal interpersonal and internal dialogue, personal and social security; actualisation of the spiritual potential of the individual, achievement of emotional balance and mastering new directions of search for personal meanings in conditions of uncertainty. The implementation of the proposed techniques will contribute to the development of value and meaning orientations of the individual, awareness and constructive direction of the individual's existential experiences.