Морфологічні деривати в системі українського прикметникового словотвору (на матеріалі прикметників зі значенням інтелектуальних характеристик особи)

Abstract

Стаття присвячена аналізу словотвірної структури прикметників на позначення інтелектуальних характеристик особи в сучасній українській літературній мові. Встановлено, що словотвір прикметника є окремою підсистемою української мови, дослідження якої дає змогу визначити загальні закономірності словотвору як основного джерела збагачення лексики. Прикметники зі значенням інтелектуальних характеристик людини формують специфічну мікросистему в дериваційній системі української мови. Ця особливість полягає в частиномовній належності твірних основ, у їхніх ономасіологічних характеристиках, словотвірних типах дериватів, наборі словотвірних формантів, комплексі репрезентованих словотвірних значень. З’ясовано, що аналізовані прикметники відображають дериваційні спроможності різних частин мови і є результатом процесів модифікації і транспозиції прикметникових, іменникових і дієслівних основ. Модифікація характерна для дериваційних перетворень типу прикметник – прикметник, а транспозиція полягає у пристосуванні субстантивів та вербативів для вираження ознаки. Похідні, утворені на основі процесу рекатегоризації, зберігають у своїй семантиці вказівку на найменування сутності або динамічної ознаки, але відрізняються від твірних основ непредметністю та позачасовістю. Префіксація, суфіксація, конфіксація та основоскладання виявляють різну продуктивність в утворенні прикметників зі значенням інтелектуальних характеристик особи. Основним словотвірним засобом у формуванні зазначеної парадигми є суфіксація. Поєднуючись з основами іменників, дієслів, прикметників, суфікси (-н-, -уват-, -овит-, -ив- (-лив-), -н-, -к-, -уч- (-юч-), -еньк-, -есеньк-), утворюють похідні зі значенням «якому притаманні ознаки, названі твірною основою», «який за своїми якостями схожий на особу, названу твірною основою», «схильний до дії, названої твірною основою» тощо, а в поєднанні з прикметниками градуюють базову ознаку або вказують на її суб’єктивну оцінку. Значна продуктивність у формуванні аналізованої парадигми властива основоскладанню, менш продуктивними засобами є префіксація та конфіксація. За структурно-семантичними властивостями твірних основ високий ступінь дериваційної спроможності в утворенні зазначених ад’єктивів демонструють іменники на позначення властивостей та характерологічних ознак, назви осіб за різними ознаками (зокрема, родом занять), дієслова мислення та поведінки. The article is devoted to the analysis of the word-forming structure of adjectives that determine the intellectual characteristics of a person in the modern Ukrainian literary language. It has been established that the adjective word formation is a separate subsystem of the Ukrainian language, the study of which makes it possible to use the general regularities of the word formation as the main source of vocabulary enrichment. Adjectives with the meaning of intellectual characteristics of a person form a specific microsystem in the derivational system of the Ukrainian language. This feature consists in the belonging of creative bases to certain parts of speech, in their onomasiological characteristics, word-forming types of derivatives, a set of word-forming formants, a complex of represented word-formative meanings. It was found that the analyzed adjectives reflect the derivational capabilities of different parts of speech and are the result of the processes of modification and transposition of adjectival, noun, and verb bases. Modification is characteristic of derivational transformations of the adjective-adjective type, and transposition consists in adapting substantives and verbatives to express a feature. Derivatives formed on the basis of the process of recategorization retain in their semantics an indication of the name of an entity or a dynamic characteristic, but differ from creative bases in their non-subjectivity and timelessness. Prefixation, suffixation, confixation, and compounding reveal different productivity in the formation of adjectives with the meaning of intellectual characteristics of a person. The main word formation type of the indicated paradigm is suffixation. Combining with the bases of nouns, verbs, adjectives, suffixes (-н-, -уват-, -овит-, -ив- (-лив-), -н-, -к-, -уч- (-юч-), -еньк-, -есеньк-) form derivatives with the meaning "which has the characteristics called the creative basis", "which in its qualities is similar to the person called the creative basis", "prone to the action called the creative basis", etc., and in combination with adjectives they grade the basic feature or indicate its subjective evaluation. Compounding has substantial productivity in the formation of the analyzed paradigm; prefixation and confixation are less productive. According to the structural-semantic properties of creative bases, a high degree of derivational ability in the formation of the specified adjectives is demonstrated by nouns denoting properties and characterological features, names of persons according to various features (in particular, the type of occupation), verbs of thinking and behavior