Посттравматичний стресовий розлад та алкогольна залежність

Abstract

У статті проведено теоретичний аналіз взаємозв’язку між посттравматичним стресовим розладом (далі – ПТСР) та алкогольною залежністю. Підкреслено, що травматичні події можуть мати довготривалі наслідки, зокрема спричиняти розвиток посттравматичного стресового розладу, який впливає на емоційний стан, поведінку та фізичне самопочуття людини. Однією з найбільш поширених форм дезадаптивного подолання симптомів ПТСР є зловживання алкоголем. Мета статті полягає в теоретичному аналізі зв’язку між посттравматичним стресовим розладом та алкогольною залежністю. Встановлено, що жінки мають вищий ризик розвитку ПТСР порівняно з чоловіками, навіть попри те, що чоловіки переживають більше травматичних подій. Найпоширеніші симптоми ПТСР – це хронічна тривога, флешбеки, гіперпильність та емоційне заціпеніння. Особи з ПТСР часто використовують алкоголь для тимчасового полегшення вказаних вище симптомів. Проте, це лише посилює бажання знову до нього вдатися, що призводить до розвитку алкогольної залежності. З часом це лише погіршує симптоми ПТСР, роблячи людину ще більш вразливою до стресу та подразників. Алкоголь спричиняє структурні та функціональні зміни в мозку, що підсилює симптоматику ПТСР та створює замкнене коло залежності та рецидивів. Основні механізми, через які алкоголь погіршує ПТСР, включають: порушення сну та посилення нічних кошмарів, підвищення стресової реактивності та симптоми відміни. Сукупні наслідки коморбідного ПТСР та алкогольної залежності значно ускладнюють соціальну та економічну ситуацію людини. Вони призводять до руйнування міжособистісних зв’язків, втрати роботи, соціальної ізоляції, а в крайніх випадках підвищеного ризику саморуйнівної поведінки. Традиційні підходи до лікування ПТСР та алкогольної залежності часто зосереджуються лише на одному з розладів, не враховуючи їхньої взаємодії, що значно збільшує ризик рецидивів. Найефективнішим підходом є комплексна терапія, яка одночасно впливає на обидва розлади. До науково обґрунтованих методів лікування належать: когнітивно-поведінкова терапія, програма «12 кроків», мотиваційне інтерв’ю. The article provides a theoretical analysis of the relationship between post-traumatic stress disorder (PTSD) and alcohol dependence. It is emphasised that traumatic events can have long-term consequences, in particular, cause the development of post-traumatic stress disorder, which affects the emotional state, behaviour and physical well-being of a person. One of the most common forms of maladaptive coping with PTSD symptoms is alcohol abuse. The purpose of the article is to theoretically analyse the relationship between post-traumatic stress disorder and alcohol dependence. It was found that women have a higher risk of developing PTSD compared to men, even though men experience more traumatic events. The most common symptoms of PTSD are chronic anxiety, flashbacks, hypervigilance, and emotional numbness. People with PTSD often use alcohol to temporarily relieve these symptoms. However, this only increases the desire to use it again, which leads to the development of alcohol dependence. Over time, this only worsens the symptoms of PTSD, making the person even more vulnerable to stress and triggers. Alcohol causes structural and functional changes in the brain, which exacerbates the symptoms of PTSD and creates a vicious cycle of addiction and relapse. The main mechanisms through which alcohol worsens PTSD include: sleep disturbances and increased nightmares, increased stress reactivity and withdrawal symptoms. The combined effects of comorbid PTSD and alcohol dependence significantly complicate a person’s social and economic situation. They lead to the destruction of interpersonal relationships, job loss, social isolation, and in extreme cases, an increased risk of selfdestructive behaviour. Traditional approaches to the treatment of PTSD and alcohol dependence often focus on only one of the disorders, without taking into account their interaction, which significantly increases the risk of relapse. The most effective approach is a comprehensive therapy that simultaneously addresses both disorders. Evidence-based treatments include cognitive behavioural therapy, 12-step programmes, and motivational interviewing.