Когнітивно-поведінкова терапія хворих на алкоголізм

Abstract

У статті представлено теоретичний аналіз застосування когнітивно-поведінкової терапії як ефективного методу подолання алкогольної залежності. Зазначено, що алкоголізм є глобальною проблемою, яка впливає на фізичне здоров’я, психологічний стан і соціальне функціонування як залежної особи, так і її оточення. Також має суттєвий вплив на когнітивне функціонування. Проблема залежності має комплексний характер, що вимагає інтегрованого підходу до її вирішення. Одним із ефективних підходів для подолання алкогольної залежності є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка спрямована на виявлення та зміну негативних думок і поведінкових моделей. Мета статті полягає в теоретичному аналізі застосування когнітивно-поведінкової терапії під час подолання алкогольної залежності. Установлено, що в основі когнітивно-поведінкової терапії лежить кілька ключових принципів, а саме: когнітивний, поведінковий, принцип інтерактивної системи, робота з підтримуючими процесами, континуум психічної патології та емпіричність. КПТ акцентує увагу на ідентифікації та корекції спотворених когніцій, які підтримують залежність. Зокрема, виділено три рівні когніцій: негативні автоматичні думки, проміжні переконання (правила життя) і глибинні переконання. Основна мета КПТ полягає у відновленні контролю над поведінкою пацієнтів, а також у зменшенні або усуненні залежності від алкоголю. Терапія надає структуровані, науково обґрунтовані інструменти для роботи з психологічними, емоційними й поведінковими аспектами, сприяючи усуненню дезадаптивних моделей мислення та поведінки. Багаторівневий підхід КПТ включає виявлення й модифікацію подразників, розвиток копінг-механізмів і запобігання рецидивам. Серед основних технік КПТ охарактеризовано функціональний аналіз, тренінг навичок, когнітивну реструктуризацію, профілактику рецидивів, а також використання інструментів, таких як матриця плюсів-недоліків 2х2, техніка відкладення дій і картки конфронтації. Ці методи спрямовані на розвиток адаптивних моделей поведінки, формування стійкості до стресу та зменшення ризику рецидиву. The article presents a theoretical analysis of the use of cognitive behavioral therapy as an effective method of treating alcohol dependence. It is noted that alcoholism is a global problem that affects the physical health, psychological state and social functioning of both the addicted person and his/her environment. It also significantly affects cognitive functioning. The problem of addiction is complex, requiring an integrated approach to its solution. One of the most effective approaches to treating alcohol addiction is cognitive behavioral therapy (CBT). This method is aimed at identifying and changing negative thoughts and behavioral patterns that support alcohol dependence. The purpose of the article is to theoretically analyze the use of cognitive behavioral therapy in the treatment of alcohol dependence. It has been established that cognitive behavioral therapy is based on several key principles, namely: cognitive, behavioral, interactive system principle, work with supporting processes, continuum of mental pathology and empiricism. CBT considers distorted or irrational thought patterns as key factors that support alcohol dependence. In particular, there are three levels of cognitions: negative automatic thoughts, intermediate beliefs (rules of life), and deep beliefs. The main goal of CBT is to regain control over patients’ behavior and to reduce or eliminate alcohol dependence. The therapy provides structured, evidence-based tools for working with psychological, emotional, and behavioral aspects, helping to eliminate maladaptive patterns of thinking and behavior. The multilevel approach of CBT includes identifying and modifying triggers, developing coping mechanisms, and preventing relapse. Among the main techniques of CBT are functional analysis, skills training, cognitive restructuring, relapse prevention, and the use of tools such as the 2x2 advantage-disadvantage matrix, the delayed action technique, and confrontation cards. These methods are aimed at developing adaptive behavioral patterns, building stress resistance and reducing the risk of relapse.