Підтримання прокурором обвинувачення в суді: процесуальний аспект і порівняльно-правовий аналіз

Abstract

У статті досліджено правову природу та процесуальні особливості підтримання прокуро- ром державного обвинувачення в суді як однієї з конституційних функцій прокуратури України. Проаналі- зовано нормативно-правове регулювання діяльності прокурора в судовому провадженні за Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року, виокремлено основні повноваження державного обвинувача на різних стадіях судового розгляду. Здійснено порівняльно-правовий аналіз інституту підтримання пу- блічного обвинувачення в Україні та зарубіжних країнах (США, Німеччині, Франції, Великій Британії). Розглянуто актуальну судову практику Верховного Суду України щодо питань зміни обвинувачення, відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення та розмежування понять публічного і приватного обвинувачення. Виявлено проблемні аспекти реалізації функції підтримання обвинувачення в умовах змагального кримінального процесу, зокрема питання забезпечення процесуальної самостійності прокурора, критерії оцінки ефективності його діяльності, механізми взаємодії з потерпілим у криміналь- ному провадженні. Обґрунтовано необхідність удосконалення методики підготовки прокурора до участі в судовому засіданні та підвищення рівня професійної компетентності державних обвинувачів. Запропо- новано рекомендації щодо оптимізації процедури підтримання обвинувачення з урахуванням позитивного європейського й американського досвіду. The article examines the legal nature and procedural features of the prosecutor’s support of public prosecution in court as one of the constitutional functions of the Prosecutor’s Office of Ukraine. The normativelegal regulation of prosecutor’s activity in judicial proceedings under the Criminal Procedural Code of Ukraine 2012 is analyzed, the main powers of the public prosecutor at different stages of trial are distinguished. A comparative legal analysis of the institute of public prosecution support in Ukraine and foreign countries (USA, Germany, France, Great Britain) has been carried out. The current case law of the Supreme Court of Ukraine on issues of changing charges, prosecutor’s refusal to support public prosecution and differentiation between public and private prosecution is considered. Problematic aspects of implementing the function of supporting prosecution in the conditions of adversarial criminal proceedings are identified, in particular, issues of ensuring prosecutor’s procedural independence, criteria for evaluating effectiveness of their activities, mechanisms of interaction with the victim in criminal proceedings. The necessity of improving the methodology of prosecutor’s preparation for participation in court sessions and increasing the level of professional competence of public prosecutors is substantiated. Recommendations for optimizing the prosecution support procedure are proposed, taking into account positive European and American experience. The study reveals that despite seemingly different legal traditions, prosecutors in various systems share common challenges related to balancing their dual role as both representatives of state interests and guardians of justice. The article emphasizes the importance of prosecutorial discretion and independence as key factors in ensuring fair trials and protecting human rights in criminal proceedings.