Person’s declaration as deceased: Problem aspects in civil, labour, and family legal relations

Abstract

The discourse on post-human rights is transforming the very paradigm of both the legal determination of a person’s death and the attitude towards its implications. Considering the current state and vectors of development in the legal understanding and relevant legislative provisions for declaring a person dead has become an extremely urgent task of a scientific and practical nature. Research into the legal aspects of human death allows for an expansion of knowledge about the relationships and connections that exist in society. Based on the bibliographic method of analysis, as well as comparative legal and logical methods, the study examines the post-human concept of recognising and declaring a person dead, as well as the rights of a person declared dead, particularly within the frameworks of the will theory and the interest theory. It is shown that these two theories, within the post-human paradigm, stand in a certain degree of contradiction to one another. In the context of the legal systems and traditions of different countries, the civil law consequences of declaring a natural person dead are analysed, and the peculiarities of altering or terminating property and personal non-property legal relations as a result of such declaration are considered. It is emphasised that the philosophical foundations of the concept of “rights” must be taken into account when determining the legal consequences of declaring a person dead – in particular, posthumous legal rights constitute one of the core vectors of such consideration. A conceptual framework for the rights of the deceased is proposed, taking into account the post-human trajectory in the development of legal concepts of human rights. The results of the study broaden the array of components within the legal understanding of human death as a legal fact, as well as its legal consequences. Дискурс пост-людських прав певним чином змінюють саму парадигму як правової констатації смерті людини, так і ставлення до імплікацій такої констатації. Розгляд сучасного стану та векторів розвитку правового розуміння та відповідних законодавчих положень оголошення людини померлою стає вкрай актуальною задачею наукового і практичного характеру. Дослідження юридичних аспектів смерті людини дозволяє розширити пізнання про відносини і зв’язки, що існують у суспільстві. На основі бібліографічного методу аналізу, порівняльно-правового та логічного методу в роботі розглянуто пост-людську концепцію визнання і оголошення людини померлою, а також прав людини оголошеної померлою, зокрема в рамках теорії волі та теорії інтересу. Показано, що ці дві теорії у пост-людській парадигмі знаходяться у певному протиріччі, опозиції одна до одної. У розрізі правових систем та правових традицій різних країн досліджено цивільно-правові наслідки оголошення фізичної особи померлою, розглянуто особливості зміни або припинення майнових та особистих немайнових правовідносин як наслідок оголошення фізичної особи померлою. Наголошується, що філософські основи поняття «права» необхідно враховувати при визначенні правових наслідків оголошення особи померлою – зокрема, посмертні юридичні права є одним із стрижневих векторів такого розгляду. Запропоновано схему концептуального бачення прав покійного з урахуванням пост-людського вектору розвитку правових концепцій прав людини. Результати дослідження розширюють масив складових елементів правового осмислення смерті людини як юридичного факту, а також її правових наслідків.